Wp/rsk/Аґоґика

Аґоґика музични вираз (франц. agogique, анґл. agogics) походзи зоз греческого язика цо значи водзиц.

Аґоґика то зявенє у музики у ритмичним и мелодийним фразованю (фразированю) и музикалней компоненти вигваряня, поготов у емотивних композицийох (соло писнї). То мали пременки, тє. одступаня од датого темпа хтори наставаю под час виводзеня музичного дїла (композициї) зоз цильом вираженьшого и живописного викладаня-дочаровйованя музичного змиста. Зоз другима словами дискретно ше подшвидшує, спомалшує, лєбо скрацує и предлужує даєдни ноти аж и такти, менши часци-фрази же би после того, ушлїдзел принцип надокнадзованя лєбо поровнованя-ровноваги музичней структури и змиста. Односно врацаме ше на першобутни темпо и тирванє нотох и тактох. Цо значи же кельо даєдней часци нотного текста вжати пре темпо (пошвидшанє лєбо спомалшовнє и затримованє), тельо треба у идуцей часци композициї наврациц и надопольнїц елементи, пре спричиньованє ровноваги з нука музичного дїла.

Примена аґоґики

Найприблїжнєйша ознака за темпа пре аґоґику то Рубато (ит. Rubato цо значи „украднуц”), затим Ад либитум (лат. Ad libitum и значи „по волї”). Цо би значело же ше виводзач музичного дїла може операц по своєй волї и интуицию, на свойо музични чувства за темпо, ритем, динамику и з тим виражиц музикалносц интерпретациї у композициї. Сходно тому хаснує ше и вираз improviso /improvisato хтори ма значенє поняца о упечатку импровизацийней нєпостредносци виводзача музики.

Аґоґични пременки найчастейше усоглашени зоз динамичнима пременками лєбо их просто провадза. Аґоґику применюю интерпертаторе-виводзаче: вокални и инструментални солисти, и дириґенти (хору, ансамблох, оркестрох) у интерпретацийох музичних дїлох. Часто таки аґоґични пременки нє мож точно и дословно записац, виводзач лєбо дириґент их муши емотивно и зоз свою музикалносцу у себе чувствовац и виражиц спрам музики хтора ше виводзи (хтора чече). Прето аґоґика музичному дїлу ,,удихує'' живот. Музична интерпретация без аґоґики у композициї звучала би монотоно и нємузикално, машински /як музика робота лєбо компютера.

Найчастейши аґоґични ознаки

За поступне подшвидшанє:

• accelerando (читай: ачелерандо) скрацено accel. - подшвидшуюци

• stringendo (читай: стриндєндо) скрацено string. - понагляюци

• più stretto - живше, схопно

• più mosso - живше

За поступне спомалшованє:

• ritardando - скрацено ritard. – зацаговацо, пожняци

• ritenuto - скрацено rit. – затримуюци, вше помалши

• rallentando - скрацено rall. - спомалшуюци

• allargrando - поступно шириц, вше ширше

• meno mosso - спомалшиц широко

Зоз горнїма ознаками (дума ше на записани знаки у композициї горе над линийовей системи) часто ше додаваю блїзши одреднїци:

• più - вецей (баржей)

• meno - менєй

• poco а poco - кус-покус

• ma non troppo - нє пребарз

• molto assai - нагло, барз