Wq/syl/Hryhir Tiutiunnyk
ꠃꠇ꠆ꠞꠦꠘꠤ ꠝꠣꠔꠕꠘꠦ ꠅꠘꠥꠛꠣꠖ ꠇꠞꠣꠞ ꠅꠘꠥꠞꠥꠗ ⁕ ꠇꠤꠀꠘꠕꠘꠦ ꠀꠘꠣ ꠅꠁꠍꠦ ꠀꠞ ꠇꠣꠞ ꠇꠣꠞ ꠅꠛꠖꠣꠘ ꠀꠍꠦ ꠁꠔꠣ ꠖꠦꠈꠣꠞ ꠟꠣꠉꠤ uk:q:Hryhir Tiutiunnyk ꠖꠦꠈꠃꠇ꠆ꠇꠣ ⁕ |
Hryhir Tiutiunnyk | |
Article in Wikipedia |
Hryhir Mychailovych Tiutiunnyk (укр. Григір Михайлович Тютюнник; Григір Тютюнник; 1931–1980) — Ukrainian novelist, translator, teacher. Brother of the writer Hryhoriy Tiutiunnyk. Laureate of the Lesya Ukrainka Prize (1980, for the stories "Klymko" (1976) and "A small fire far away in the Steppe"; 1979).
About him
[edit | edit source]Hryhir Tiutiunnyk is Hryhir Tiutiunnyk. We have never had such a men and never will. It seems to be a certain summary of our national identity: the village was being reborn, our ethnos was changing, it was changing in accordance with human nature and the surrounding nature... And everything that was written after Hryhir Tiutiunnyk about our village looks secondary now. |
|||||
— Pavlo Movchan[1] |
Живописець правди — в такий спосіб можна визначити і творчі принципи письменника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю. Художній живопис Григора Тютюнника виникав на ґрунті народного життя, звідси письменник черпав прикметні риси своїх героїв, сюжети й багатство мови. Він увесь із життя. |
|||||
— Oles Honchar[2] |
Постійно був у його новелах та повістях якийсь трагічний колорит. У нього людина постає в час якогось страшного вибору: або лишитися людиною, або зламатися і стати ніким. |
|||||
— Mykhailo Slaboshpytskyi |
...Якщо через кілька століть люди захочуть дізнатися, що то за істоти були – останні з могікан безжально знищеної селянської цивілізації, то найкраще вони це зможуть вивчити саме за Тютюнником. У цьому художнику слова гармонійно поєдналися філософ, історик і соціолог, аніде не заступивши саме художника, який виповідав правду про свій народ. |
|||||
— Mykhailo Slaboshpytskyi[4] |
His quotes
[edit | edit source]Sometimes I look at people, at their troubles, work, at their daily practicality, and such despair envelops the soul that it would leave, leave the paper blank, it would not hurt in the chest, it would not press on the throat, as it was for me after almost every story, — left and walked away. But I already know for sure that behind those human troubles, behind their practicality, there are beautiful souls and we must reach out to them, because otherwise it is impossible, otherwise we will all be lonely... — From a letter to V. Bilous dated April 28, 1975[5] |
So, I conclude that this Moscow decree on the "demandingness" of criticism was directed against good literature, in particular and most strongly in Ukraine, it built a dam against it, dug a bypass channel for speculators, and all the literary filth went there. — From a letter to F. K. Rogovyi dated January 1, 1978[6] |
And before [living in] Donbass, when I lived with my mother and father, I remembered Shevchenko's «Kobzar», «Under the quiet willows» by Hrinchenko, «Do Oxen Low...?», «Kaidash's family», «Quiet Don», then not yet finished - the third part was read, probably, father and mother fought for it: both wanted to read it. They agreed that they would it read aloud in the evenings.[7] |
Links
[edit | edit source]- ↑ Тарнашинська Людмила Броніславівна. Григір Тютюнник: «З любові й муки народжується письменник …»: біобібліогр. нарис. — 2011 Т. вип. 12. — С. 135. — (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління).
- ↑ Григір Тютюнник - Живописець правди
- ↑ Григір Тютюнник. Трагедія життя, секрети творчості і таємниця смерті
- ↑ Тарнашинська Людмила Броніславівна. Григір Тютюнник: «З любові й муки народжується письменник …»: біобібліогр. нарис. — 2011 Т. вип. 12. — С. 135. — (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління).
- ↑ Григір Тютюнник. Бути письменником: щоденники, записники, листи. — Київ: Ярославів Вал, 2011. — 440 с.
- ↑ Григір Тютюнник. Бути письменником: щоденники, записники, листи. — Київ: Ярославів Вал, 2011. — 440 с.
- ↑ Автобіографія Тютюнника