Зі збірки «Есеї, листи й документи» (1975)[edit | edit source]
Люди русифікуються не тому, що не люблять України. Люди русифікуються тому, що їм не вистачає сили повірити в Україну.
(Серед снігів. (1970). — С. 84)
І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина Опору. Того Опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
(Хроніка опору. (1970). — С. 114)
Напівосвіта — це коли у людини спочатку вкрали традиції, а потім дали освіту. Напівосвіта — це коли культура не виростає органічно з власного коріння, а натовкується в людину поспіхом, за п'ятирічку — за скороченою програмою.
(Хроніка опору. (1970). — С. 121)
На українському пустирі пасуться всі...
(Хроніка опору. (1970). — С. 124)
Дехристиянізація, колективізація, індустріалізація, масове переселення з села до міста — усе це було небаченим в історії України розбиттям традиційних структур, катастрофічні наслідки якого виявились ще далеко не повністю.
