Wp/rsk/Studia Ruthenica
STUDIA RUTHENICA
| |
Тип | науково-фахови часопис |
Формат | Б5 |
Власнїк | Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад |
Видаватель | Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад |
Главни редактор | проф. др Юлиян Рамач |
Снованє | 1975. |
Язик | руски зоз резимеами на сербским и анґлийским язику |
Шедзиско | Чирпанова 27, Нови Сад |
ISSN | 0354-8058 |
Вебсайт | Studia Ruthenica |
О часопису
Studia Ruthenica то науково-фахови часопис (рочнїк) хтори видава Дружтво за руски язик, литературу и културу зоз шедзиском у Новим Садзе. Часопис почал виходзиц 1975. року под першобутну назву Творчосц, а починаюци од двочисла 14-15 (1988-1989) виходзи под нову назву Studia Ruthenica.[1] У часопису ше обявює науково роботи и фахово прилоги з обласци русинистики, з акцентом на темох з обласци преучованя руского язика и литератури, уключуюци и ширши спектер темох з обласци преучованя русинского и восточнославянского културно-историйного скарбу.
Часопис Studia Ruthenica нє треба мишац зоз зродним часописом на руским язику под назву Русинистични студиï, хтори видава Универзитет у Новим Садзе, Филозофски факултет, Оддзелєнє за русинистику, хтори почал виходзиц 2017. року, а чий анґлийски поднаслов (Ruthenian Studies) идентични зоз значеньом латинского виразу Studia Ruthenica.[2]
Часопис ма науково-фахови профил и виходзи раз рочнє на руским язику зоз резимеами на сербским и анґлийским язику. Обявює прилоги з темами з язика, литератури и култури а тиж и з етнолоґиї, етноґрафиї, етномузиколоґиї и дуги хтори вязани за язикови и духовни идентитет Руснацох. Обявює и информациї з обласци статутарней дїялносци Дружтва.
Studia Ruthenica катеґоризовани часопис з боку Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Републики Сербиї од 2016. року.[3]
История
Дружтво за руски язик, литературу и културу основане 4. децембра 1970. року у Новим Садзе под першобутну назву: Дружтво за руски язик и литературу. Починаюци од 1975. року Друтво почало видавац рочнїк под назву Творчосц. Под тоту назву обявени перши 13 числа (1975-1987). Починаюци од двочисла 14-15 (1988-1989) рочнїк пременєл назву прилапююци назву на латинки Studia Ruthenica, а познєйше додати (1993) по руски поднаслов: зборнїк роботох.
Пременка назви часопису окончена по отримованю наукового сходу хтори бул пошвецени творчосци Михайла Ковача, хтори отримани 12. априла 1989. року у Новим Садзе. З тей нагоди за нового Главного и одвичательного редактора поставени проф. др. Юлиян Тамаш. У першом чишлє часописа под назву Studia Ruthenica Ушорйовацки одбор пременку назви часописа обгрунтовал на шлїдуюци способ:[4]
- У вязи зоз тим и преход Творчосци на старосц людзох зоз Катедри за руски язик и литературу Филозофского факултета, чийо тринац числа останю шветли зародок рускей филологиї. Тот дворочнїк меня назву до Studia Ruthenica, пре лєгчейше и прецизнєйше медзинaродне препознаване проблематики яку будзе третировац на своїх бoкox, нє одрекаюци ше шветлого шлїду Творчосци.[5]
И попри того же пременку назви пробовал обгрунтовац зоз, нїби, лєгчейшим и прецизнєйшим медзинародним препознаваньом тематики хтора будзе третирована на бокох того часопису, Ушорйовацки одбор нє дал одвити на питаня прецо место медзинародно припознатей назви за Руснацох (анґ. Rusyns) вибрана архаїчна рутенска одреднїца хтора у цеку историї була предмет числених злохаснованьох у антирускей литератури, на хтори то способ праве тот термин, хтори ше у шветовей науки хаснує за еґзонимске означованє вельо ширшого восточнославянского корупуса, допринєше "лєгчейшому и прецизнєйшому" медзинародному препознаваню того часопису хтори пошвецени, першенствено, Руснацом и їх историї и културному скарбу. У цеку наступних рокох тедишнї главни и одвичательни редактор (Юлиян Тамаш), под час чийого мандата окончене пременованє часопису, ше отворено вияшнєл за уключованє руского/русинского народу до ширшого українского националного корпусу.[6] [7] [8]
Периодичносц виходзеня
Зборнїк роботох Studia Ruthenicа виходзи раз рочнє, а роботи ше обявюю на руским язику зоз резимеами на сербским и аґлийским язику.[9]
Тот часопис-рочнїк ше публикує у друкованей и електронскей форми. Електронски файли поставени на вебсайту Дружтва за руски язик, литературу и културу од 14. числа та надалєй[10] и на вебсайту Заводу за културу войводянских Руснацох.[11]
Файти роботох
Ориґинални виглєдовацки роботи хтори предходно нє публиковани;
Преподаваня и/або индивидуални роботи представени на фахових сходох, округлих столох, линґвистичних дньох хтори нє публиковани у других часописох и зборнїкох роботох;
Рецензиї кнїжкох и моноґрафских виданьох и информациї зоз статутней и програмней дїялносци Дружтва.
У часопису сотрудзую фаховци з обласци руского язика, литератури, култури и етнолоґиї, историчаре, публицисти зоз Сербої, реґиону, Европи и зоз швета (Горватска, Мадярска, Словацка, Польска, Естония, Канада, ЗАД, Япон итд.)
Ушорйовацки одбор и авторе
Главни и одвичательни редакторе
Творчосц
- Дюра Варґа, чис. 1 - 5;[12]
- Дюра Латяк, чис. 6 - 7;[13]
- Гавриїл Колєсар, чис. 8. - 10;[14]
- Ирина Гарди Ковачевич, чис. 11 и 12;[15]
- Янко Рац, чис. 13;
Studia Ruthenica
- проф. др Юлиян Тамаш, чис. 1 и 2;[16]
- Ирина Папуґа, чис. 3 до 8;[17]
- проф. др Юлиян Рамач, чис. 9 до 26;[18]
Терашнї главни и одвичательни редактор:
- проф. Юлиян Рамач (линґвиста)
Члени Ушорйовацкого одбору
- Др Юлиян Рамач, главни редактор
- Др Александр Дмитриєвич Дуличенко
- Др Оксана Тимко Дїтко
- Др Михайло Лїкар
- Др Михайло Фейса [19]
- Блаженка Хома Цветкович
Ґалерия
-
Studia Ruthenica, 2014.
-
Studia Ruthenica, 2015.
-
Studia Ruthenica, 2016.
-
Studia Ruthenica, 2017.
Литература
- Тамаш, Јулијан (2004). „Русинистика између украјинистике и србистике”. Славистика. 8: 306—309.
- Тамаш, Юлиян (2017). Складанє идентитетох: Вибрани студиï и есеï з русинистики и украïнистики. Нови Сад: Руске слово.
Вонкашнї вязи
- Завод за културу войводянских Руснацох: Studia Ruthenica
- Studia Ruthenica у шветовим каталоґу WorldCat
Референци
- ↑ Studia Ruthenica. Дружтво за руски язик,литературу и културу.
- ↑ Русинистични студиï (Ruthenian Studies)
- ↑ Kategorizacija_casopisa/2016/MNTR2016srpski_jezik_knjizevnost.pdf
- ↑ Studia Ruthenica, 1 (1989) / 14-15 (1988-1989): Редакция
- ↑ Перши 13. числа рочнїка Творчосц Дружтва за руски язик, литературу и културу положени у електронскей форми на вебсайт Заводу за културу войводянских Руснацох
- ↑ Тамаш 2004, стр. 306-309.
- ↑ Михайло Фейса (2007): Одвит на реплику колеґи Тамаша
- ↑ Тамаш 2017.
- ↑ 8. Studia ruthenica: зборнїк роботох / главни и одвичательни редактор Ирина Папуга. - Рок. 14/15 (1988/1989), вып. 14/15- . - Нови Сад: Дружтво за руски язик и литературу, 1988/1989 . - 24 cm. - Рочнє. - Главни редактор од 2015. Юлиян Рамач. - Издавач Дружтво за руски язик, литературу и културу. - Штампария од 2017 FB print, Нови Сад. Чис. 14/15 (1988/1989) пошвецене литературном дїлу Михала Ковача. - И воно предлуженє: Творчосц = ISSN 0351-9333
- ↑ Рочнїк Студия рутеникана вебсайту Дружтва за руски язик, литературу и културу
- ↑ Диґитализовани рочнїк Студия рутеникана вебсайту Заводу за културу войводянских Руснацох
- ↑ Дюра Варґа, перши редактор (1925 - 2003)
- ↑ Дюра Латяк
- ↑ Гавриїл Колєсар
- ↑ Ирина Гарди Ковачевич
- ↑ проф. др Юлиян Тамаш
- ↑ Ирина Папуґа
- ↑ проф. др Юлиян Рамач
- ↑ Др Михайло Фейса