Jump to content

Wp/rsk/Шнїгочка и седем патульки (рисовани филм зоз 1937)

From Wikimedia Incubator
< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Шнїгочка и седем патульки (рисовани филм зоз 1937)
Шнїгочка и седем патульки
Жридлови наслов SnowWhiteandtheSevenDwarfs
Жанр анимирани филм
Продуцент Волт Дизни
Главни улоги Адрияна Каселоти

Хари Стоквел Лусил Ла Верн

Музика Пол Смит
Продуцентска хижа Walt Disney Productions
Студио Walt Disney Productions
Дистрибутер RKO Radio Pictures
Рок 1937
Тирванє 83 минути
Жем ЗАД
Язик Анґлийски
Буджет 1.488.423 долари
Заробок 416 милиони долари
Веб-сайт web.archive.org/web/20130621151914/

movies.disney.com/snow-white-and-

the-seven-dwarfs

IMDb вяза

Шнїгочка и седем патульки (анґ. Snow White and the Seven Dwarfs) култни америцки рисовани филм зоз 1937. року хтори продуцировал Вилт Дизни. То екранизация сказки о дзивки Шнїгочки хтора сцека од злей мачохи и пренаходзи склонїще при седем патулькох, а написали ю браца Ґрим. Шнїгочка и седем патульки перши длуготирваци рисовани филм зоз ЗАД-ох (источашнє и перши длуготирваци филм Волта Дизния) и 10. найкомерциялнєйши филм 20. вику.

Премиєра була 21. децембра 1937. року у биоскопу Carthay Circle Theatre. Филм за кратки час постал барз популарни и вецей раз повторене його приказованє, а 28. октобра 1994. року є зняти на видео касету.


Збуваня у филме[edit | edit source]

Кедишик давно у видуманей жеми жила млада принцеза Шнїгочка до хторей ше залюбел єден принц. Жила зоз злу мачоху, кралїцу, хторей єдного дня чаривне жвератко гварело же Шнїгочка красша од нєй. Любоморна кралїца наказала ловарови же би Шнїгочку одведол далєко до лєса и забил. Ловар нє мал шерца забиц нєвину Шнїгочку, та ю спозорел на злу кралїцу и пущел най сцекнє далєко до лєса. Шнїгочка сцекала потамаль док нє наишла на єдну хижу до хторей вошла и такой заспала од вистатосци.

Хижа припада седмерим патульком хтори по цали дзень робели нєдалєко у рудокопу. Кед ше вони того вечара врацели дому обачели же хтошка бул у хижи та подумали на чудовиско або толвая. Медзитим, кед упознали Шнїгочку, приросла им ґу шерцу и одлучели ю защициц од злей кралїци. Кралїца ше преблєка до старих шматох же би ю Шнїгочка нє препознала и даровала єй отровне яблуко. Шнїгочка умарла. Патульки ше врацели зоз роботи и нагнївани оганяли кралїцу хтора ше пендрала на високи брег потамаль док нє спадла до бездни, праве теди кед сцела на нїх руциц вельки камень, и вона ту умарла. Патульки справели склєняну труну за Шнїгочку, бо нє мали шерца ю поховац. Нєодлуга ше зявел принц и побочкал Шнїгочку – после того вона ожила. Винчали ше и одпутовали до його кральовства.

Знїманє[edit | edit source]

Робота на знїманю филма Шнїгочка и седем патульки започала на початку 1934. року и у юнию истого року у Нюйорк Таймсу Волт Дизни наявел знїманє свойого першого бавеного филма у продукциї компаниї Волт Дизни. Предходно, Дизни студио бул першенствено уключени до продукциї краткого рисованого филма о Мики Маусу и сериї Шмишни симфониї. Дизни ше наздавал же зоз знїманьом длуготирвацих филмох змоцнї свой престиж и звекша пенєжни приходи. Думало ше же филм Шнїгочка и седем патульки будзе зняти зоз финансийнима средствами од 250 000 долари (тоти средства були дзешец раз векши од средствох за Шмишни симфиниї). Шнїгочка и седем патульки мал буц перши длуготирваци рисовани филм у историї, и прето Волт Дизни бул упарти же би достал допущенє за филмску продукцию. Його брат и дїловни сотруднїк Рой Дизни и його супруга Лилиян пробовали го одгвариц од тей роботи, а голивудска филмска индустрия зоз подшмихом наволала тот проєкт „Дизнийова шалєна робота” ище кед филм бул у цеку знїманя. Дизни мушел заложиц свою хижу под гипотеку же би могол финансовац знїманє филма. На концу трошки виношели 1.488.422 долари, а то були огромни средства за бавени филм 1937. року.

Писатель Ричард Кридон, 9. авґуста 1937. року написал на 21 боку рижни думки под назву „Предкладаня за Шнїгочку” дзе ше находзел и список главних подобох и їх шмишни справованя у рижних ситуацийох у тей приповедки. На самим початку того проєкта Дизни, як главну атракцию приповедки, наведол седем патульки и їх шмишне справованє. Тота тема доминовала у цеку догваркох у октобру у присустве Дизния, Кридона, Лария Морея, Алберта Гартера, Тедия Сирса и Пинта Колвига. На концу, Дизни заш лєм одлучел же би приповедка требала започац зоз Шнїгочку як пренаходзи колїбу седем патулькох.

Волт Дизни одпочатку предкладал же би кажди патульок, чийо мена и прикмети нє описани у сказки, требал мац свойо препознатлїви прикмети. Мена патулькох вибрани спомедзи пейдзешат предложених зоз елиминацию. Вожд патулькох, обовязно самоуверени и прихильни правеню вельких гришкох, наволани Учо. Други патульки достали мена спрам своїх прекметох: Гнївко, Поспанко, Щешлївко, Ганблївко, Кихавко и Смотанко. Зоз фокусом на характер и комичну прикмету патулькох, Кридон на осемнац бокох призначкох тей приповедки у октобру, наглашел приказ континуованих шмишних рушаньох, як и намаганє кралїци же би забила Шнїгочку зоз отровним гребеньом, а то бул елемент превжати зоз ориґиналней сказки братох Ґрим. Потим як ше єй удало прешвечиц Шнїгочку же би похасновала отровни гребень, преблєчена кралїца сцекла, а патульки сцигли на час и виняли гребень з єй власох. Потим кралїца розказує же би ше загарештовало принца и же би ше го приведло до єй дворцу наздаваюци ше же го Шнїгочка придзе виратовац. Скици приповедки приказую збуванє у хторим ше вєдно приказую и кралїца и врачарка. Хасную ше и чаривни моци же би ше зоз цемнїци врацели до живота и косцанїки хтори танцую коло косцанїка зоз меном „Принц Освалд”, а то представя приклад духовитей атмосфери у приступу ґу ориґиналней приповедки. У надпомнуцу за приповедку записане же кралїца мала чаривни моци лєм у своїм дворцу. З оглядом же ше принц нє сцел оженїц з ню, вона го охабя же би умар (єден рисунок приказує зараброваного принца у под’жемней просториї полней зоз воду), а кралїца зоз отровним яблуком руша ґу патульковей колїби. Лєсово животинї помагаю принцови же би сцекол зоз палати, пренашол свойого коня и виратовал Шнїгочку, алє рушел по погришней драги (лєсово животинї и конь го спозорюю, алє вон их, за розлику од Шнїгочки, нє розуми). З оглядом на тото принц би нє сцигнул на час виратовац Шнїгочку од злей кралїци, алє ю може виратовац зоз першим любовним поцилунком. Часц тей подїї нє приказана у конєчней верзиї филма.

Приклад комичней природи и тот же би ше кралїца приказала як тлуста, одквачена и еґоистична карикатура. Тиж так, принц мал баржей здабац на кловна и задзерац ше до Шнїгочки на шмишни способ. Волт Дизни одшмельовал занятих у студию же би доприношели розвою приповедки и понукал пейц долари за кажду нову идею. Теди ше зявела идея о патулькових носох хтори „викукую” спод кавча кед ше першираз стретли зоз Шнїгочку. Дизни бул забриґовани же би таке шмишне приступанє могло зменшац виродостойносц подобох и чувствовал потребу же би подобу кралїци длужей розвивали. У нарису филма од 6. децембра, Дизни совитовал же би ше повага пошвецела лєм на сцени у хторих участвую Шнїгочка, патульки и їх товарише птици и животинї. Мена и прикмети патулькох и далєй були „отворени за пременки”. На сходзе 16. новембра представена ище єдна скица под назву „Патульки пренаходза ” и у нєй ше першираз зявює Поспанко хтори будзе найуспишнейши и найпопуларнєйши од шицких патулькох. До конца 1934. року Дизни сам розвивал приповедку, роздумуюци о подоби кралїци, за хтору думал же би нє требала буц тлуста и одквачена алє „прекрасна особа”. Дизни ше нє занїмал зоз проєктом аж по єшень 1935. року и думало ше же му самодовириє опадло, алє ше то пременєло после путованя до Европи. У тим периодзе Дизни и його писателє ше фокусировали на сцени у хторих ше Шнїгочка и патульки представели медзи собу и патрачом. У меморандуму, 25. новембра 1935. року , за шицких занятих обдумани задатки и констатовани характеристики каждого патулька.

На початку ше думало же патульки буду главни фокус приповедки и велї секвенци були писани за седем подоби. Медзитим, у єдней хвильки, одлучене же би главна часц приповедки була одношенє медзи кралїцу и Шнїгочку. Праве прето, даскельо секвенци хтори приказовали патулькох, виштригнути зоз филма. Перша секвенца, хтора була анимирана у цалосци скорей як цо є виштригнута, приказовала Учову и Гнївкову зваду о тим чи Шнїгочка може остац при нїх. Ище єдна, тиж у цалосци анимирана и виштригнута, приказовала патулькох як хлїпаю юшку; Шнїгочка их безуспишно пробовала научиц же би єдли „як панове”. Часточно анимирана секвенца приказує патульки як отримую „дньову схадзку” на хторей здумую цо подарую Шнїгочки; тото ше требало случиц после сцени „правеня посцелї”, у хторей патульки и лєсово животинї Шнїгочки правя и украшую посцель. Тота сцена тиж виштригнута, прето же ше думало же ше спомалши розвой приповедки. Сцени коштованя юшки и правеня посцелї анимирал Вард Кимбал хтори бул нєприємно нєсподзивани пре їх виштригованє, та роздумовал о напущованю студия. Дизни го нагварел же би и далєй сотрудзовал и мотивовал го зоз роботу главного аниматора подоби цверчка у шлїдуюцим бавеним филму Пинокио (1940).

Писнї у филму[edit | edit source]

Ориґинални наслови

I'm Wishing

One Song

With a Smile and a Song

Whistle While You Work

Heigh Ho

Bludde-Uddie-Um-Dum (The Dwarfs' Washing Song)

The Dwarfs' Yodel Song (The Silly Song)

Some Day My Prince Will Come

The Escape of Dopey


Награди[edit | edit source]

  • Достата Оскар награда (окремна награда за Волта Дизния) и єдна номинация (за найлєпшу музику)
  • Достата Награда Дружтва Филмских Критичарох Ню Йорка (окремна награда за Волта Дизния)

Интересантносци[edit | edit source]

  • Були предложени 50 идеї за назви и прикмети седем патулькох.
  • Попри того же достал окремну Оскар награду, Волт Дизни иронично достал и 7 мали статуи (за каждого патулька по єдну статуу).
  • Принц на початку проєкта мал мац векшу улогу.
  • Серґей Ейзенштейн, русийски филмски режисер, виявел же тот филм „найлєпши филм зняти вообще”.
  • Перши длуготирваци анимирани филм зоз ЗАД-ох у историї кинематоґрафиї. По теди анимирани подоби нє були сущни у филмскей индустриї.
  • Волт Дизни бул нательо обшеднути зоз знїманьом филма же мушел заложиц фамилийну хижу.
  • За знїманє филма були потребни вецей од 250 000 ручно нарисовани кадри.

Критики[edit | edit source]

Шицки критичаре єдногласно преглашели Шнїгочку за класик филм хтори останє занавше запаметани. Роджер Еберт, филмски критичар, у своєй рецензиї твердзел:

„Кед би Дизнийова Шнїгочка и седем патульки примарно була лєм приповедка о Шнїгочки, була би забута пошвидко после премиєри 1937. и зачувана лєм пре историйни причини же то бул перши анимирани филм у фарбох. Шнїгочка, по правдзе, дакус допита, вона нє подоба хтора цошка роби, алє подоба хтора зоз своїм иснованьом дїйствує як порив другим подобом. Гришка Дизнийових имитаторох була у тим же помишали наслови своїх филмох зоз своїма субєктами. Шнїгочка и седем патульки нє нательо приповедка о Шнїгочки або принцу, кельо о седем патулькох и злей кралїци. Дизнийова друга иновация була у тим же би подоби физично указали на свойо прикмети. Вон то нє витворел рисуюци им шмишни твари и даваюци розличне облєчиво (гоч то була и намира), алє зоз провадзеньом їх бешеди и потим их велїчал... Шнїгочка и седем патульки такой преглашени за ремек-дїло и ище є вше драгоцини камень Дизнийовей коруни.”

Арсен Оремович, критичар горватских Вечарших новинох, тиж хвалєл филм и дал му штири од штири „критичарски пальци”:

„Гоч час преходзи, екранизация познатей сказки о принцези хтору кралїца дала забиц лєм прето же є красша од нєй, нє застарює анї визуално. Дизни и його екипа були окреме креативни, водзела ше бриґа о шицких дробнїцох, Шнїгочка и патульки приказани як барз симпатични подоби, а їх рушаня совершено зложени и анимирани.”

Джошуа Тайлер заключел:

„Даєдни филми безчувствительни. Прави филм класик дївствує на шерцо и розум публики, аж и на велї ґенерациї после першого приказованя. Даєдни класик филми, як цо то Чаривнїк зоз Озу маю таку вредносц же су укоренєти у думкох каждого Американца у каждим крочаю живота. Дизнийова Шнїгочка а и седем патульки таки єден филм хтори заслужел свойо место у наших шерцох...Успих Дизнийовей екранизациї тей сказки то превозиходзенє културней и дружтвеней бариєри зоз щиру и чувствительну приповедку о зламаних шерцох и любови. ”



Вонкашнї вязи[edit | edit source]

Дзень кед Волт Дизни зволал своїх уметнїкох – шицко друге история

Награда Оскар

Рисовани филм