Wp/rsk/Рисовани филм

From Wikimedia Incubator
< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Рисовани филм

Рисовани филм[edit | edit source]

Мики Маус

Рисовани або анимировани филм то файта филмскей уметносци. За розлику од бавеного филма, у рисованим филму подоби и позадина нарисовани. У тей ґрупи ше находза и филми у хторих подоби и позадина анї нє нарисовани, анї су нє реални, живи особи алє бабки. Найвекши продукователє рисованих филмох то ЗАД и Япон.


Початки[edit | edit source]

Штредком 19. вику, кед у европскей уметносци, окреме у малярстве, пришло до розвою реализма Курбеа и Домиєа, створена фотоґрафия – даґеротопия. Малярству и фотоґрафиї заєднїцке було приказованє реалносци. Концом 19. вику, браца Лимиєр на ошвиценим платну приказали слику хтора ожила. Тото збуванє ше трима як початок розвою филма. Од наставаня перших рухомих сликох, по нєшка, зоз усовершованьом филмскей технїки тота уметносц ше вше баржей розвивала - од нємого по звучни филм, од чарно-билого по филм у фарбох.

Перши рисовани филми[edit | edit source]

Перши рисовани филми, приказани у остатнєй децениї 19. вику, були дїло французкого уметнїка Емила Рейноа. Медзитим ,пред 1910. роком зоз зявйованьом шмишних подобох, як цо то нєсхопни Фантош и диносаур Ґрети, публика нє була зацикавена за рисовани филми тельо кельо за реални забавни.

Рисовани филми найчастейше приказовани пред цаловечаршим забавним филмом у кину и тирвали одприлики пейц минути. Пошвидко були отворени филмски студия хторим робота була продукция лєм рисованих филмох. Под час двацетих рокох 20. вику, браца Дейв и Макс Флайшер створели даскелїх юнакох, як цо то Попай и кловн Коко. Нє було нєзвичайне же главна подоба рисованого филма будзе животиня, напр. нєдобри кандур Феликс.

Студия рисованих филмох[edit | edit source]

Найпознатша рисована животиня на швеце вшелїяк Мики Маус. Микия нарисовал Волт Дизни, а перши филм у хторим ше вон зявел бул Шалєни авион зоз 1928. року. Пошвидко рижнородна публика почала патриц його авантури, як и авантури його товаришох – Шилї, Паї Патка и Плутона. Дизни ше, заш лєм сцел випробовац у анимированю, та направел велї филми и наволал их Шмишни симфониї. Анимация у каждим филму була инспирована зоз познатима дїлами класичней мизики.

Заш лєм, його найважнєйша одлука була же би знял длугометражни рисовани филм. Векшина критичарох думала же патрачом будзе допито патриц рисовани осемдзешатминутови филм, алє Снежана и седем патульки зоз 1937. року посцигнул барз вельки успих на касох.

Снежана и седем патульки
Снежана и седем патульки

Од теди Дизнийов филмски студио нєприкосновени у тим конаре филмскей индустриї. Нє треба забуц и на други познати подоби хтори видумани у студийох Дизни, Ворнер Брадерс и Гана–Барбера.

Анимация[edit | edit source]

Анимация то технїка зоз хтору ше правя рисовани филми. Же би ше зняла єдна секунда рисованого филма потребни 24 рисунки. То значи же за дзешецминутови рисовани филм нєобходно нарисовац 24.400 поєдинєчни сцени. За наставанє перших анимированих филмох було потребне вельо часу и намаганя, прето же позадина каждого рисунку мушела буц виродостойна. Анимация дожила кореньову пременку зоз зявйованьом превидних фолийох, на хторих ше могло нарисовац лєм пременки хтори би приказовали упечаток рушаня, ґесту або виразу твари. Тоти фолиї складани прейґ позадини, а слика хтора би настала фотоґрафована кадер по кадер. Скоро шицки авторе рисованих филмох хасновали тоту технїку до нєдавна, кед до масовного хаснованя вошла рахункарска анимация.

Дизнийов филм Приповедка о бавискох перши у историї у подполносци нарисовани зоз рахункарску анимацию.

Вонкашнї вязи:[edit | edit source]

Рисовани филм-Пролексис енциклопедия

Рисовани филм-Филмски лексикон

Рисовани филм-[https://filmska.lzmk.hr/clanak/157

Филмска енциклопедия]