Jump to content

Wp/rsk/Мики Маус

From Wikimedia Incubator
< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Мики Маус

Мики Маус[edit | edit source]

Мики Маус (анґл. Mickey Mouse) єдна з найпопуларнєйших рисованих подобох на планети. Першираз ше зявел 18. новембра 1928. року у рисованим филму Парна ладя Вили[1] у продукциї Волта Дизния и Аба Айверкса. Од 1930. року ше зявює и як юнак у стрипох. По 1947. рок глас му жичал сам Волт Дизни. Першобутна задумка була же би ше тота подоба волала Мортимер Маус, алє Волтова супруга мала думанє же мено Мортимер баржей швечи женскей особи, так же ше одлучели за мено Мики.

Стрип зоз ориґиналним Мики Маусом и другима Дизнийовима подобами ше почал обявйовац у сербских дньових новинох Политика 1935. року, три роки познєйше як постал популарни медзи патрачами.[2]

Мики Маус и Мини

Мики ше зявює зоз свою дзивку Мини Маус, з його домашнїм любимцом псом Плутоном, товаришами Пайом Патком и Шильом и зоз нєприятельом Дабом. Першобутно, Мики Маус бул описани як безочни симпатични спреводзкош, алє зоз часом ше меня до симпатичного леґиня, чесного и шмелого юнака. Року 2009. Дизни почина менєй наглашовац його прикмету добронамирного товариша, а баржей наглашує авантуристични дух и твардоглавосц, окреме у видео бависку Епик Мики.

Милош Бешич, югославянски социолоґ, твердзи же Мики Маус типични приклад републиканского попатрунка на швет през капиталистични визир.

„Мики Маус як главни юнак вше на боку доброго, бори ше процив зла, ма вирних товаришох, почитує традицию и фамелию. Попри своєй здогадлївосци и схопносци и дзекуюци своїм товаришом, алє и зоз дакус щесца (прето же „щесце провадзи шмелих”), вон вше побиднїк у шицких животних ситуацийох и биткох. Микия можеме препознац и як поднїмателя у индивидуалним дружтве, або як капиталистичного героя хтори представя републикански идеал америцкей култури. Волт Дизни бул декларовани републиканєц, и зоз тим ше може у одредзеней мири пояшнїц способ на хтори характеровал свойо главни подоби.”

История[edit | edit source]

Походзенє[edit | edit source]

Мики Маус ше зявел место Освалда, щешлївого заяца, рисованей подоби хторого предходно креировал Дизни студио, алє у власносци Юниверзал пикчерса. Чарлс Минц бул поштреднїк медзи Дизнийом и Универзалом зоз свою компанию Винклер пикчерс за серию рисованих филмох зоз Освалдом у главней улоги. Дизни претаргнул сотруднїцтво зоз Минцом пре нєпреривни нєпорозуменя и спознанє же даєдни роботнїки нє сцу зоз нїм робиц. Даскельо роботнїки остали робиц зоз Дизнийом, медзи хторима аниматор Аб Айверкс, уметнїк приправнїк Лес Кларк и Вилфред Джексон. Волт Дизни теди почал обдумовац нову подобу рисованого филма.

Мики Маус, як подоба, зачати у тайносци ище док Дизни продуковал остатнї Освалдово рисовани филми хтори по контракту бул длужни. Аб Айверс почал зоз новима идеями, так же почал рисовац рижни животинї, як цо то пси и мачки, алє ше Дизнийови анї єдна нє пачела. Крава и гачатко ше му тиж нє пачели (зявели ше познєйше як Белка и Горациє). Жаба тиж нє була интересантна, алє ше познєйше зявела у Айверксовей власней сериї Flip the Frog. Волт Дизни инспирацию за подобу Мики Мауса достал од питомей миши на його столє у студию Лаф-О-Ґрам у Канзас Ситию, Мизури. Року 1925. Гю Гарман нарисовал даскельо миши на основи Дизнийовей фотоґрафиї. Рисунок инспировал Аба Айверкса же би креировал нову подобу миши.

„Мортимер Маус” було перше мено за тоту подобу, алє Дизнийова супруга совитовала же би вименєли мено и теди настал Мики Маус.[3][4]


Перши явни наступ (1928)[edit | edit source]

Мики ше першираз зявел на пробним приказованю краткого рисованого филма Plane Crazy, 15. мая 1928. року, алє патраче нє були зацикавени и прето Волт Дизни нє могол найсц дистрибутера.[5]

Патраче були одушевени зоз рисованим филмом Парна ладя Вили, алє лєм прето же у филму хасновани звук при шмишних сценох. У тим чаше звучни филми були новe и цикаве зявенє. Дизни ше намагал вихасновац тот нови тренд и то резултовало зоз успихом. Други студия рисованих филмох и далєй продуковали нєми филми так же нє могли буц конкурентни Дизнийовим филмом. Резултат того то же Мики за кратки час постал найвизначнєйша анимирана подоба. Мики першираз почал бешедовац аж у филмуThe Karnival Kid зоз 1929. року. Постава конкуренция кандурови Феликсови и його популарносц нєпреривно рошнє. Кандур Феликс ше подполно траци зоз екранох 1930. року.

Виптарунок[edit | edit source]

Од самого початку Микийов випатрунок ше поступнє менял. Року 1929. достал били рукавици, 1938. пременєни му випатрунок цела, а 1940. и уха хтори поставаю його защитни симбол. Тот герой вшелїяк будзе запаметани як чарна миша зоз билима рукавицами на рукох зоз штирома пальцами, ципелами и краткима панталонками зоз двома ґомбичками на преднєй и заднєй часци.

Популарносц[edit | edit source]

Гоч Мики у перших филмох нє представени як каждодньови герой, вон достал вельку популарносц як чувствительни и совисни товариш хтори нєпреривно провадзи и задзера ше до, шицким нам познатей Мини, хтора ше зявела у рисованим филму 1930. року. Ґу Микийови ше теди придружує и домашня животиня, любимец Плутон, жовто-помаранчецови пес хтори спричиньовал Микийови мали бриґи и зашмейовал патрачох. Мики Маус перша рисована подоба хтора на свой пейдзешати родзени дзень досталa гвизду у Голивуду. Року 1934. записани є у Британика енциклопедиї, а Волт Дизни 1932. року достал награду америцкей Академиї за креированє того рисованого филма. Дзешец филми о Микийови номиновани за найлєпши анимирани филми, а 1941. року награду достал филм Land a Paw.

Стрипи[edit | edit source]

Велї стрипи и статї ше находза у часопису Мики Маус, а дакеди ше стрипи о Микийови уруцую до дзецинских часописох як цо то Мали Забавник, у виданю Политики.

Вонкашнї вязи[edit | edit source]

Референци[edit | edit source]

  1. Мики Маус нєшка преславує 85. родзени дзень Политика. 18. 11. 2013.
  2. Dimitrijević, Uroš (16. 10. 2019). Як Мики Маус пекол палєнку и слухал Радио Беоґрад
  3. „Mickey Mоuse’s Magic–Tweentimes—Indiatimes”
  4. „Mickey Mоuse was going to be Mortimer Mouse”
  5. „1928ː Шалєни авион”