Wp/rsk/Тарґовина

Тарґовина то процес черанки продуктох и/або услугох. Назва походзи од славянского слова трґ.

Тарґовина нє єдини ношитель обтоку роби, зоз ню ше занїмаю и сами продукователє, а и сами трошителє (трошительни задруґи). Вона, як окремна привредна дїялносц, ма задаток зоз своїм поштредованьом у обтоку орґанизовац порядну черанку медзи продукцию и трошеньом. Зоз свою активносцу треба же би обезпечела понуканє роби и услугох у количестве асортиману хторе поглєдує тарґовище, а у периодзе кед ше одредзени продукти або услуги поглєдує, и зоз ценами и другима условиями хтори купци порихтани прилапиц.

Тарґовина на мало подрозумює предаванє роби або услугох на одредзених местох, як цо то: робна хижа, предавальня або трафика, потим на дружтвених мрежох або прейґ пошти.

Тарґовина на велько подрозумює обток роби хтору ше перше предава тарґовцом на мало, индустрийним, комерциялним, институционалним або другим професионалним дїловним хасновательом, аж и другим тарґовцом на велько.

Патраци през историю, шлєбодна тарґовина ше обачлївше звекшала у даєдних обласцох од 1815. року по вибиванє Першей шветовей войни, 1914. року. Познєйше, тарґовина ше предлужела розвивац 1920-их рокох, алє и препадала (окреме у Европи и Сиверней Америки) под час Велькей депресиї 1930-их. Векши рост тарґовини зазначени од 1950-их рокох по нєшка (окрем спомалшеня под час нафтней кризи 1970-их). Економисти и економски историчаре твердза же нєшкайша шлєбодна тарґовина на найвисшим уровню по тераз.

История

Иснує думанє же ше тарґовина одвивала у векшим периодзе людскей историї. Єст докази о черанки опсидияну (вулканского скла) и кварцу у каменим периодзе. Зоз материялами, хтори ше хасновало за виробок прикраскох, тарґовело ше у Єгипту ище 3000. року пред нову еру. Длуги тарґовецки маршрути ше зявели у трецим милениюме пред нову еру, кед Сумере у Месопотамиї тарґовели зоз харапан-цивилизациями. Феничанє були познати поморски тарґовци, хтори путовали ширцом Медитерану, аж и на сивер, до Британиї, глєдаюци жридло калаю за продукцию бронзи. Зоз тим цильом, вони сновали тарґовецки колониї, хтори Греки волали емпориї (emporia - латинска назва за тарґовецки населєня).

Од наставаня греческей цивилизациї по нєставанє Римского царства у 5. вику, зоз Далєкого востоку, зоз Китаю, до Европи тарґовци приношели присмачки. Тарґовина оможлївйовала Римскому царству розвивац ше и тирвац. Царство було нательо вельке же ше витворела моцна и безпечна транспортна мрежа, хтора оможлївйовала превоженє роби без страху од збойнїкох. Розпадованє Римского царства спричинєло нєсиґурносц и препаданє тарґовецкей мрежи у заходней Европи, алє ше тарґовина заш лєм одвивала. Жидзи тарґовели зоз християнами з Европи и з муслиманами зоз Блїзкиго Востоку. Од 8. по 11. вик, Викинґи тарґовели на своїх путованьох од Скандиваниї по заходну Европу. Ханзеатска лиґа була союз тарґовецких городох, хтора тримала монопол над векшу часцу сиверней Европи и Балтиком, од 11. по 17. вик.

Васко де Ґама ознова порушал европску тарґовину зоз присмачками 1498. року. Скорей як цо обишол Африку, плїваюци на ладї по морю, прилїв присмачкох до Европи контроловали исламски сили, окреме Єгипет. Тарґовина зоз присмачками була барз економски значна и представяла порив за безконєчне виглєдованє. Присмачки принєшени до Европи зоз далєких жемох були найвреднєйша роба.

У 16. вику Голандия була центер шлєбодней тарґовини, нє огранїчовала черанку и дошлєбодзовала шлєбодни обток роби.

Зоз тарґовину у Индиї у 16. вику доминовала Портуґалия, у 17. вику Голандия, а у 18. вику Британия.

Джон Ст'юарт Мил, британски филозоф и социялни реформатор 19. вику, доказал же держава зоз монополом у обласци одредзованя ценох на медзинародним тарґовищу може манипуловац з условиями тарґовеня прейґ тарифох, а одвит на тото може буц медзисобне условйованє у тарґовинскей политики. То бул доказ процив универзалней доктрини о шлєбодней тарґовини, бо ше верело же векша часц економского звишку у тарґовини припаднє держави хтора шлїдзи условйованє, скорей як цо политику шлєбодней тарґовини.

Велька депресия тирвала од 1929. року по конєц 1930-их. У тим периодзе тарґовина и други економски активносци були у барз вельким опадованю. Пре културно-социялни пошлїдки того збуваня, хтори були найвираженши у ЗАД (кус менєй у Европи, Японє и Латинскей Америки), Велька депресия ше, после Гражданскей войни, находзи на другим месце на лїстини по знїчтожованю дружтва.

Главна причина Велькей депресиї то виоставанє шлєбодней тарґовини. Аж у Другей шветовей войни, тота ситуация ше злєпшала у ЗАД. У Бретон Вудсу, 1944. року, 44 держави подписали спорозуменє о зменшаню националних тарґовецких забранох, же би нє наставали условия за депресию. Зоз спорозуменьом ше поставело правила и институциї хтори реґулую медзинародну политичну економию: Медзинародни монетарни фонд и Медзинародна банка за обнову и розвой (познєйше подзенєна на Шветову банку и Банку за медзинародни поровнаня). Институциї зоз роботу почали 1946. року, кед достаточне число державох ратификовало спорозуменє, а 1947. року 23 держави подписали Обще спорозуменє о тарифох и тарґовини з цильом промовованя шлєбодней тарґовини.

Шлєбодна тарґовина ше ище баржей розвила концом 20. и на початку 21. вику: 1992. року Европска уния поставела забрану на нукашнї шлєбодни обток роби и роботней моци;

НАФТА (Сиверноамерицке спорозуменє о шлєбоднєй тарґовини) почала зоз роботу 1. януара 1994. року;

1994. року зоз Спорозуменьом у Маракешу поставени рамики за снованє Шветовей тарґовинскей орґанизациї (СТО);

01. януара 1995. року основана и почала зоз роботу СТО (Шветова тарґовинска орґанизация) з цильом олєгчованя шлєбодней тарґовини;

2005. року подписане Централноамерицке спорозуменє о шлєбодней тарґовини (ЗАД и Доминиканска Република).

Опатриц и тото:

♦ Тарґовина при Руснацох у Бачкей

♦ Перши руски дутяни и карчми у Руским Керестуре

Вонкашнї вязи

Trgovina Vikipedija na srpskom jeziku, sr.wikipedia.org

Slobodna trgovina Vikipedija na srpskom jeziku, sr.wikipedia.org

Svetska trgovina 1888—1908, macroekonomija.org