Jump to content

Wp/rsk/Онуфрий Тимко

From Wikimedia Incubator
< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Онуфрий Тимко
Онуфрий Тимко
Онуфрий Тимко
Народзени 5. октобра 1908.
Умар 24. авґуста 1989. (81)
Державянство мадярске, югославянске
Язик творох руски, українски
Школа Ґимназия у Вербаше и

Травнику

Универзитет Богословия Заґреб и Львов
Период твореня 1934—1985.
Жанри священїцтво, компонованє,

хорске дириґованє

Поховани у Вербаше

Онуфрий Тимко (*5. октобер 1908—†24. авґуст 1989), священїк, историчар, етномузиколоґ, мелоґраф, композитор и хорски дириґент.

Биоґрафия

[edit | edit source]

Онуфрий Тимко ше народзел 5. октобра 1908. року у Коцуре. Оцец Иван (Янко), мац Мария, дзивоцке презвиско Шандор. Основну школу закончел у своїм валалє, а до ґимназиї Онуфрий Тимко почал ходзиц у Вербаше, а закончел ю у Травнику. Богословию започал студирац на Теолоґийним факултету у Заґребе, а закончел у Львове (Україна). Оженєл ше зоз учительку Ану Биндасову, дзивку Дюри Биндаса священїка и першого подпредсидателя Руского народного просвитного дружтва. Онуфрий Тимко бул пошвецени 14. октобра 1934. року у Заґребе. Пошвецел го крижевски владика др Дионизий Няради. Службовал у Руским Керестуре, Лишнї (Босна), и Баня Луки, а 1. децембра 1945. року є премесцени до Коцура, а од 18. фебруара 1950. постал парох у Старим Вербаше и там службовал по 12. април 1971. року, кед пошол до пензиї.

Дїялносц и творчосц у швеце музики

[edit | edit source]

Под час школованя пришол до вираженя його талант и любов ґу музики, котри од малючка нашлїдзел од свойого оца, котри крашнє грал на виолини, а и мац знала крашнє шпивац. У Львове Онуфрий Тимко ше упознал зоз професором др Филаретом Колесом, од котрого ше вельо научел и спатрал ше на ньго у своєй етномузиколоґийней роботи през цали живот. Од нього здобул добри теорийни музични фундамент и практичне искуство у зазберовацкей мелоґрафскей роботи. Добре преучел сучасну музичну етноґрафию котра ноши назву Крон - Бартокова метода, котру применєл у систематизациї нашей народней шпиванки. У своєй зберацкей роботи вон бул нє лєм прости записовач народних мелодийох, алє велї записани мелодиї дорабял, збогацовал, прерабял, на велї народни тексти присподобйовал, або сам складал мелодиї у народним и забавним духу.

Онуфрий Тимко бул добри музични аранжер, дириґент и композитор. У шицких парохийох дзе службовал Тимко сновал хори хтори виводзели вирску музику, як и руску и українску народну музику.

Онуфрий Тимко по своїх опредзелєньох цалого живота бул активиста українскей ориєнтациї медзи войводянскима Руснацами.

Онуфрий Тимко, попри етномузиколоґийних студийох и теорийних написох, зохабел за собу и значне число статьох з нашей историї. Окреме значне його доприношенє у ошвицованю насельованя наших предкох до Руского Керестура и Коцура.

Онуфрий Тимко по тераз наш найвизначнєйши дїяч на зазберованю, култивованю, науковим презентованю и популаризованю нашей националней музичней творчосци. Записал вецей як 500 народни мелодиї з одвитуюцима текстами и з того числа, з обсяжну музиколоґийну студию, обявел 424 писнї и танци. Автор є штирох томох капиталного виданя з нотним укладом под насловом Наша писня, потим писньох за дзеци под насловом Мали соловей и понад 40 науково роботи обявел у часописох, календарох и зборнїкох.

Онуфрий Тимко зложел надосц композициї хтори виведзени у рамикох Фестивала Червена ружа, преважно на манифестациї Червене пупче.

Окрем же компоновал соло писнї Онуфрий Тимко у своїм опусу ма и хорски композициї хтори нєпреривно и нєшка на репертоару наших руских хорох, як и даскельо хорски з релиґийну тематику (духовни).

Онуфрий Тимко умар у Вербаше 24. авґуста 1989. року, витрапени з хороту. Поховани є 25. авґуста 1989. року на вербаским теметове.


Композициї

Червена ружа

[edit | edit source]

Червене пупче

[edit | edit source]
У народним духу Рок Наслов композициї Автор тексту
Рок Наслов композициї Автор текста 1977. Заячки Михайло Ковач
1969. Блукал я уж велї роки Янко Фейса 1977. Когуцик Михайло Ковач
1969. Ораче, ораче Михайло Ковач 1978. Жима Янко Фейса
1970. Глєдаме щесца Михайло Ковач 1978. Школяр Мирон Будински
1971. Заграйце, гудаци Янко Фейса 1978. Мой валал Михайло Ковач
1972. Загучали гори народни 1979. Цепли, цепли И. Воробкевич
1979. Дюри (Заграл Дюри) Михайло Ковач
Червене пупче 1979. Заячок Михайло Ковач
Рок Наслов композициї Автор текста 1979. Курка Михайло Ковач
1969. Тащок Михайло Ковач 1979. Ловар Михайло Ковач
1969. Страка народни 1980. Писня мацери (Мац) Михайло Ковач
1970. Пришла нам жима (Жима) Мирон Колошняї 1980. Єшеньски витри Михайло Ковач
1970. Студзенка Михайло Ковач 1981. Ластовички Л.(еона) Кашаї
1973. Хора бабка Василь Мудри (?) Амалка Михайло Ковач
1974. На пажички Михайло Ковач (?) Бабка Я. Венчельовски
1974 На яр Михайло Ковач (?) Качаточка П. Планчак
1974. Пчолки А. Джуджар (?) Школярски часи Онуфрий Тимко
1975. Дротар Михайло Ковач (?) Школски ствари Михайло Ковач
1976. Конїк Михайло Ковач
1977. Идзе жима Ксения Гирйовати

Загучали гори (The Mountains Roared) English subtitles

Литература

[edit | edit source]
  • о. Проф. Др Роман Миз. Священїки дакедишнього Осєцкого викарията; видавателє: Парохия св. Петра и Павла, Нови Сад и Максима друкарня и видавательна хижа, Петроварадин, 2016, б. 311-312.
  • Шветлосц ч. 6/1989, б. 768-775.

Вонкашнї вязи

[edit | edit source]
  • Онуфрий Тимко (биоґрафия и список композицийох), Червена ружа 1962-2011, Том II, Завод за културу войводянских Руснацох, Нови Сад, 2014., б. 541-542.