Wp/rsk/Михайло Мудри
Михайло Мудри | |
---|---|
Народзени | 30. децембра 1874. |
Умар | 13. октобра 1936 (62 роки) |
Державянство | угорске, югославянске |
Язик творох | руски |
Школа | Ґимназия Винковци, Заґреб |
Универзитет | Римокатолїцка теолоґийна семинария, Заґреб |
Богослужел | 1900—1936. |
Поховани | 15. октобра 1936, Руски Керестур |
О. монсиньор Михайло Мудри (*30. децембер 1874—†13. октобер 1936) длугорочни парох керестурски, редактор, публициста, перши предсидатель Руского народного просвитного дружтва (РНПД).
Биоґрафия
[edit | edit source]Народзел ше 30. децембра 1874. року у Руским Керестуре. Родичи оцец Янко и мац Мария (народзена Роман) Мудрого. Основну школу закончел у своїм валалє при славному учительови Петрови Кузмякови. Першу класу ґимназиї, закончел вєдно зоз владиком Дионизийом Нярадийом у Винковцох, а познєйши класи у Заґребе (1895) як питомец нашей семинариї. Богословию закончел на Римокатолїцкей теолоґийней семинариї у Заґребе (1895-1900). За священїка є, як нєоженєти, пошвецени у Дюрдьове 21. октобра 1900. року. Пошвецел го крижевски владика Юлий Дрогобецки.
Роботна кариєра
[edit | edit source]Ище як неоєрей бул меновани за актуара владическей канцелариї у Крижевцох, а 1902. року постава душпастир у Прґомелю (1901-1910), администровал и Дишник, а доходзел и до Липовлянох.
Од 12. марца 1912. року вон администратор „in spiritualibus“ у Руским Керестуре, од 10. януара 1918. є „in materialibus et in spiritualibus“, a oд 12. фебруара 1919. року постава керестурски парох. О. Михайла Мудрого барз почитовали у ватиканских кругох. З декретом Святого отца од 1. марца 1924. Михайло Мудри постал тайни „коморник“ Його святосци папи Пия ХІ цо му дало право на титулу монсиньора.
Зоз його заслугу отворени у Керестуре манастир чесних шестрох служебнїцох 1924. року, по чим є у Керестуре и найкрасше запаметани. Уведол и дзепоєдни богослуженя и швета до церкви, хтори ше и нєшка почитую.
На Сновательней схадзки Руского народного просвитного дружтва (РНПД) 2. юлия 1919. року вибрани є за предсидателя[1] и тоту длужносц окончовал до його шмерци 1936. року. Вон ясно формуловал и винєсол цилї новооснованого Дружтва: дац нашим дзецом кнїжки до рук, же би мали з чого учиц, просвищовац ше и розвивац; дац и одроснутим кнїжки до рук же би нє забули тото цо научели у школи, и же би ше и далєй учели и просвищовали. А цо ше дотика язика, и ту Михайло Мудри бул ясни: шицко тото треба робиц на мацеринским язику, хтори и дзеци и одроснути найлєпше розумя.[2] Його становиска о язику мали вельки уплїв на будуци напрям културного и националного живота югославянских Русинох. Вон свой народ представял як южно-славянских Русинох або як Руснацох, хтори ше пре ґеополитичну локацию розвили до “окремного конара народу Русь”. Гоч доказовал же Руснаци мали вязи и зоз Русами и зоз Українцами, язики тих двох народох им цудзи та вони треба же би мали “свой власни литературни язик”. Мудри свойо попатрунки применєл у пракси зоз пририхтованьом школского буквара з Михайлом Поливком (Буквар за южно-руски основни школи, 1921) и зоз даваньом порива Ґаброви Костельникови же би написал ґраматику (1923), хтора мала поставиц литературни стандард Руснацох. Мудри обявел и даскельо звити з путованьох и, за рочни руски календар, серию статьох о шветовей ґеоґрафиї (Жем и єй жителє, 1925-35) и популарну историю швета (История швета у малих образох, 1924-43). Свойо написи найчастейше обявйовал у Руских новинох и Руским календаре.
Як предсидатель РНПД старал ше же би шицки плановани акциї на хасен руского народу нє остали лєм плановани та укладал вельо труду и способносци же би вони були витворени.[3] Старал ше о ширеню дїялносци РНПД по шицких местох дзе були нашо парохиї, як и о материялней бази за тоту дїялносц. У перших рокох роботи РНПД постарл ше же би ше з церковней каси у Руским Керестуре видвоєло векшу суму пенєжу за потреби роботи РНПД, обяшнююци крижевскому владиков же у церковней каси народни пенєж та го мож похасновац за народни цилї.
Вельо роки ше дописовал зоз др Гавриїлом Костельником, и прилапйовал його поради у вязи зоз програмну дїялносцу РНПД.
Народни донатор
[edit | edit source]Подаровал вельки суми пенєжу за роботу Руского народного просвитного дружтва, та так перша антолоґия рускей поезиї и прози Руско-українски алманах скоро у цалосци виплацена з його власного пенєжу.За купованє Народного дому и на друкарню подаровал 35.000 тедишнї динари, а понеже нє мал своїх нашлїднїкох, церкви и Просвити охабел и цали свой рухоми и нєрухоми маєток.
О. Михайло Мудри умар у Руским Керестуре 13. октобра, а поховани є на керестурским теметове 15. октобра 1936. року.[4]
Литература
[edit | edit source]- о. проф. Др Роман Миз: Священїки дакедишнього Осєцкого викарията; видавателє: Парохия св. Петра и Павла, Нови Сад и Максима друкарня и видавательна хижа, Петроварадин, 2016, б. 236-237.
- Дюра Варґа, Початки национално-културного руху при Руснацох у Югославиї, Шветлосц, XXVII, 4 (Нови Сад, 1989), 509-540;
- Дюра Папгаргаї, Михайло Мудри – живот и дїло, Руски календар 1995 (Нови Сад, 1994), 96-112.
- Тамаш, др Юлиян, "Михайло Мудри (1874-1936)", Руски Керестур, лїтопис и история (1745-1991), Месна заєднїца Руски Керестур, 1992, бок .
Жридла и вязи
[edit | edit source]- о. Михайло МУДРИ, биоґрафия на НАР
Вонкашнї вязи
[edit | edit source]- Петро Кузмяк, перши школовани учитель у Руским Керестуре, биоґрафия на НАР
- Др Гавриїл Костельник, биоґрафия на НАР
Ґалерия
[edit | edit source]-
Михайло Мудри як парох
-
Гавриїл Костельник и о. Михайло Мудри у Руским Керестуре
-
Нащива львовского митрополита Андрия Шептицкого Рускому Керестуру. О. Михайло Мудри шедзи други з права.
-
Парох о. Михайло Мудри и керестурски учителє на початку 1930-тих
-
О. Михайло Фирак, о. Михайло Мудри и о. М. Костюк
Референци
[edit | edit source]- ↑ Звит зоз сновательней схадзки РНПД порихтал М. Мудри, парох, Народни календа за 1921. рок, боки 2-28
- ↑ О язику, реферат на сновательней схадзки РНПД поднєсол о. М. Мудри, Народни календар за 1921. рок, боки 35-42
- ↑ Отвераюца бешеда о. М. Мудрого, предсидателя РНПД на II велькей схадзки у Керестуре, Народни календар за 1922. рок, боки 3-7
- ↑ Оглашка о шмерци о. Михайла Мудрого, Руски календар за 1937. рок, перши нукашнї бок