Jump to content

Wp/sjd/Ко̄ффь

From Wikimedia Incubator
< Wp | sjd
Wp > sjd > Ко̄ффь
Чоа̄һпесь ко̄ффь на̄песьт юэдӓнҍ я чаййпасьтменҍ.

Ко̄ффь (ныдтҍшэ ка̄фэ, кофэ) лӣ югкмуж на̄лль, кӯ ко̄ффьбо̄бэнҍ лыһкъювв. Ко̄ффь ва̄йймладт я сӯррвладт.

Лыһкмушш

[edit | edit source]

Югке ко̄фь оа̄ллкхэшш лӣ ко̄ффьпя̄ллт, я э̄ллмантэсьт лӣ е̄ннэ па̄ҋҋкэ касьт о̄ллмэ шэ̄ннтътэв тэ̄нн. Шӯрьмуз е̄мьне ко̄ффь лыһкмуж мӣлльтэ ле̄в Бразилья, Вьетнам, Индонэзья, Колумбья я е̄ннэ мудта.

Па̄шшьтмушж процэсс[1]

[edit | edit source]

Ко̄фь па̄шшьтмуж процэсса пе̄знэв не̄лльй шуэрьмусс куськ:

  • Ко̄шшктэмушш (150°C райя), куэссь руэнн ко̄ффьбо̄бэтҍ тӯлльетҍ жоа̄рэсьт 150 верьт градусэдтӭ, тэнн ноа̄ле а̄ль сӣнэнҍ ва̄льтмэнҍ;
  • Па̄шшьтмуж оа̄лкхэшш кэсск (150-180°C). Тэнн кэскэсьт ко̄ффьбо̄б а̄льхадтӭв я ка̄дхэв 8-10% сӣн оа̄лкхэж моа̄ссэсьт (вӣссесьт), ко̄ффьбо̄б чоа̄пнэв я сӣн сыссенҍ аллк карамельлуввмушш, мэ̄нн гуэйкэ ко̄фь лэ̄г ыдӭшкуэдтӭв. А̄ввтмэнҍ бо̄б кӯцкэннтэв, тэннгуэйкэ го̄ ыллча̄зь (карбогидрат) чоа̄ввэв карбоксэлҍ кӯдцча̄зетҍ (кислотэтҍ);
  • Па̄шшьтмуж ныммьп кэсск (180-230°C). Ко̄ффьбо̄б ю̄ттҍкэв чоа̄пнэ я жоа̄рэнҍ 190 ве̄рьт градусэдтӭ аннт попкорнлӯннтнэмуж-налшэм ӣн, ко̄нн нэ̄ммдэв авьтмусс таҏьчантэнҍ. Тэдта шӣллкан тэнн гуэйкэ, го̄ мугка газ гӯ ча̄дзьпоарр, ыллкӯдц газ (CO₂) лӣххтэв ко̄ффьбо̄бэсьт я со̄н ка̄вьн кышшкэв. Годтҍ ко̄ффьбо̄б э ка̄дхэв вӣссь (оа̄йкэнҍ вя̄л е̄намп, вя̄л 4-8%), сӣн пырр шӯрран. Сыйй ю̄ттҍкэв карамельлуввэ я кӯцкэннтэ, ноа оа̄йкэнҍ процэсс я̄сск, ня̄лькэсьвудт я кӯдцвудт коа̄дант. Па̄шшьтмушж процэсс тэнн кэскэсьт вуайй ля̄ннч э е̄ссктма;
  • Па̄шшьтмуж куалмант кэсск (паййламп гӯ 230°C). Ныммьп таҏьчант ыдт пиролиз гуэйкэ. Вӯй бо̄бэ кэ̄скэсьт ёадтэв э̄ленче, ыдтӭв вя̄л лэ̄г.
Ко̄фь па̄шшьтмуж на̄лль
Нэ̄мм Agtron числа Числа эввьндиск альн
Чофта ке̄һпьсэсь 100/95 Tile #95
Ке̄һпьсэсь 90/85 Tile #85
Кэ̄сск ке̄һпьсэсь 80/75 Tile #75
Ке̄һпьсэсь кэ̄сск 70/65 Tile #65
Кэ̄сск 60/55 Tile #55
Ке̄һпьсэсь чоа̄һпесь 50/45 Tile #45
Чоа̄һпесь 40/35 Tile #35
Чофта чоа̄һпесь 30/25 Tile #25

Ко̄фь аннҍтмушш югкмушшэнҍ

[edit | edit source]

Ко̄фь вуэйй югкэ кӯһт шуэрьмус на̄лесьт: ме̄вв ко̄ффьбо̄бэ пӯлле чоа̄зенҍ вай поаррэ сунтхэй ко̄фь.

Кыппьтэ ме̄вв ко̄фь вуэйй югке-на̄лла[2]:

  • Туркэнҍ, куэссь ко̄ффь ме̄вв зва̄ннятҍ ва̄лэтҍ чоа̄зенҍ я кыпьтэтҍ, вэсьт со̄нн тӯлльтай. Тэнн па̄ль ко̄ффь а̄рркъенне ло̄гктадт воа̄лмаш я со̄н копчетҍ то̄лэсьт. Куэссь пугк звання луэшштэдтэв вӯдтэ, югкмушш вуэйй ва̄ллэ на̄һпа.
  • Ва̄ллмушш вӯййксэнне ко̄ффь э̄л. Шуэрямп ме̄вв ко̄фь чалматҍ кальвэтҍ оа̄ссьтъе роа̄йкэнҍ вӯлленҍ (а̄рркъенне чидтэм пымме вай сайм э̄л) я ва̄лэтҍ пӯлле ча̄зь пайгэсьт. Тэдт вуэйй лыһкэ олма вай машина. Ко̄ффь коаллк гравитацья мӣлльтэ вай вӣссь вулленҍ.
  • Френнчпресс вай кэ̄ццктэмушш.

Кӣч ныдтҍшэ

[edit | edit source]

Ка̄йв

[edit | edit source]
  1. Adriana Farah “Roasting”, Coffee: Production, Quality and Chemistry, United Kingdom: The Royal Society of Chemistry, published 2019, лыст 231-237
  2. Folmer, Britta (ред.) “OVERVIEW OF EXTRACTION METHODS AND PARAMETERS”, The Craft and Science of Coffee, London, United Kingdom : Academic Press/Elsevier ; Academic Press is an imprint of Elsevier, published 2017, лыст 372-380