Wp/rsk/Фитюла

Фитюла то файта женского облєчива або покривача за главу (серб. повезача, фићула, ћула, болг. фитјула, з мадяр. fityula). Ище на свадзби, по пол ноци, млодей ше зняло венєц и зачепело ю до фитюли. Млади жени ношели бляди, а старши цми фитюли. Фитюли звичайно були з истого материялу як и шмати хтори ше ношело на швета – нє роботни дзень (ризово, по осемдзешат, блишово, брокатово) и мали на себе рижни прикраски, перлочки и цицалки, або були вишивани.

Фитюлу ше кладло на контю так же чоло було одкрите, а власи напредку вибреновани. Припинало ше ю з чатами же би ше лєпше тримала. Роботни дзень жени ношели скромнейши фитюли, з туньшого платна и нє були украшовани.

Сучасна фитюла ма три кройни елементи: круг котри ше поставя прейґ контї, пантлїки за вязанє и предлуженє хторе пада по шиї ‒ роґаль. На горнєй часци пришита або скрата вєдно з нїм пантлїка за вязанє. Пантлїка за вязанє вше була з двох часцох ‒ часц хтора пришита на основу шапки, док ше остаток пантлїки нашива на тоту основу. Бочни страни зложени зоз даскелїх ранцох, прейґ хторих прешита єдна часц пантлїки, зоз чим ше доставала основа шапки. Долня часц длуговастого предлуженя шапки ‒ роґлю ‒ резана благо овално або до шпицу. Роґаль скрати вєдно зоз кружну, затилкову часцу шапки.

Правила за прикрашованє фитюли вше исти: вона прикрашена на часци пантлїки хтора лєжи на глави, на централней часци круга и на роґлю. Нєшка фитюли часто без прикраскох, а можу буц прикрашени зоз жабоом (jabot to французки термин за означованє прикраскох на фитюли, Рускинї их наволовали жабки) по цалей заднєй часци зоз додатком перлох або зоз стрибернима перлами хтори формую найчастейше кветни орнамент. Роґаль орубени зоз длуговастима перлами хтори ше повязую на окремни способ и зоз стрибернима лїстками.

Иснує одредзена лоґика при женох у вязи зоз складаньом фарбох. Тото ше видзело у способе комбинованя фарбох сукнї и фартуха або хустки. Нєшкайши фитюли преважно блядих фарбох, и нєобходне же би ше їх фарба складала зоз фарбу других часцох народного облєчива, алє є найчастейше справена зоз истого материяла як сукня и фартух. У случаю же жена нє ма фитюлу хтора одвитує другим часцом облєчива, вше ше може хасновац била фитюла. Фитюла поставена зоз обичним билим платном.

Фитюла ше кладла на верх цеменя глави, так же ше векша часц власох видзела. Пантлїки ше вяжу на затилку точно над предлуженьом ‒ роґльом.

Литература

Словнїк руского народного язика II О-Я, Филозофски факултет, Одсек за русинистику, Нови Сад 2017, б. 653

мр Катарина Радисавлєвич, Народне облєчиво Бачванско-сримских Руснацох, Нови Сад 2015, бок 94, 96

Вонкашнї вязи

Zamak Ruski Krstur, Turistička organizacija Opštine Kula

Представянє фитюли Ютюб канал

Ґалерия

Фитюла за шветочнєйши нагоди, напр. внєдзелю до церкви, на свадзбу. Вирабяла ше зоз гадвабу на способ „на кошнїчку”.
Фитюла за роботни дзень и на прадки. Вирабяла ше зоз памучного (фарбарского) платна.
Фитюла за роботни дзень и на прадки. Вирабяла ше зоз памучного (фарбарского) платна.
Фитюла за роботни дзень зоз фарбарского платна
Фитюла за роботни дзень
Фитюла за роботни дзень