Wp/rsk/Ремесло
Ремесло (тур. zanaat) то дїялносц, односно, продукция, оправянє и отримованє предметох и предходнїк є индустрийней продукциї. Под тоту назву ше звичайно подрозумює традицийни способ вирабяня предметох (за особне и ширше хаснованє) хтори практични и крашнє випатраю. Ремеселнїки продукую продукти зоз руками же би задоволєли потреби людзох у їх месце пребуваня без хаснованя машинох [1].
Майстрове хтори „виучели” ремесло, свойо продукти вирабяли од початку до конца. Наприклад, ципелар зоз купеней скори, и з помоцу млатка, гвоздох, цверни и лїпкача, вирабял ципели за купца, од початку по сам конєц.
У фабрики поступок продукованя (напр. ципелох) составени зоз етапох, єдни роботнїки кроя, други шию, треци лїпя, штварти пакую...У такей продукциї, роботнїки звичайно за кратки час оспособени за єдну технолоґийну роботу, так же ше у фабрики може хасновац туня и менєй квалификована роботна моц.
У фабрикох ше, зоз вельким обсягом роботи и зоз хаснованьом софистицированих машинох, продукую продукти хтори вельо туньши од ремеселнїцких и прето ше ремесла помали забуваю.
Стари ремесла
Ремеселнїцка дїялносц, пред сто роками, була основне жридло заробку и зоз тим оможлївене подмирйованє основних потребох жительства. Ремеселнїцку продукцию окончовали майстрове у своїх роботньох у хторих вирабяли судзину, мебель, прикраски, облєчиво, обуй... У тей роботи им помагали шеґертове и калфове. Ремесло ше виучовало вецей роки. Держава дава менши порциї зоз цильом же би ше тоти ремесла зачувало и нє забуло алє и вимага же би продукти були означени як „продукт старих ремеслох”
Рух уметносци и ремесла на Заходзе
Рух уметносци и ремесла настал як реформа дизайна у другей половки 19. вику и як дружтвени рух, углавним у Европи, Сиверней Америки и Австралиї, а предлужел ше и по нєшка. Його прихильнїки мотивовани зоз идеалами сновательох того руху, як цо то Вилиям Морис и Джон Раскин. Вони твердзели же жителє, у прединдустрийним дружтве у штреднїм вику, були духовно виполнєти през креативни процес витвореня продуктох ручней роботи. Тото становиско було процивставене становиску о неґативних дїйствох индустриялизациї.
Тоти дїялносци наволани ремесла, прето же велї од нїх першобутно були у цеховней системи, односно, у здруженьох и на таки способ себе помагали и защицовали ше кед требало. Леґинє и дзивки були шеґерти при майстрох и усовершовали свойо схопносци длугши час, за нїзки плаци. Кед ше виучели, були оспособени же би основали свою власну роботню и зарабяли за живот. Индустрийна револуция и хаснованє машинох у продукциї, часточно або подполно елиминовали улогу велїх ремеселнїкох, так же ше нєшка, велї ручни роботи трима, окреме кед су вецей нє стредство за подмирйованє основни потребох жительства, як файту гобия, народней, а дакеди и подобовей уметносци.
Поняце ручна робота ше тиж одноши и на продукти таких ремеселских дїялносцох, хтори вимагаю фахове знанє, можебуц високи технїчни уровень при їх продукциї, окремну опрему и/або обєкти за продукцию. Тоти продукти доступни ширшей явносци, а виробени су зоз сировинох зоз историю хтора превозиходзи гранїци заходней традициї „подобовей уметносци”, як цо керамика, скло, платно, метали и древо. Тоти продукти ше вирабяю у рамикох специфичней заєднїци пракси, и гоч ше позликую од продуктох хтори ше вирабяю у заєднїци уметносци и дизайна, гранїци ше часто преклопюю, а пошлїдок того то гибридни продукти. Попри того, понеже толкованє и вреднованє уметносци часто питанє контексту, патраче можу похопйовац ручно виробени предмети як уметнїцки предмети кед ше на нїх патри у рамикох уметнїцкого контекста уметносци, наприклад у музею або на визначним месце у дачиїм доме.
Места дзе ше предаваю ручни роботи
Ручни роботи ше звичайно вирабяю за домашнє хаснованє и украшованє, а можу ше предавац на директни способ, у предавальньох дарункох, на пияцох и на дружтвених мрежох. У жемох у розвою, ручни роботи ше предаваю домашньому жительству и туристом як сувенири. Тарґовци вше вецей знаю прегвариц основни каждодньови слова на вецей язикох же би ше розумели зоз туристами.
Вонкашнї вязи
- Здогадованє на стари ремесла Политика
- Продукция конопи при Руснацох, Славко Винаї, канал Вербовец, www.youtube.com, 18. фебруар 2017.
- Як ше дакеди прерабяло конопу, Славко Винаї, канал Вербовец, www.youtube.com, 4. юлий 2015.
- Кушнїрске ремесло, Михайло Биндас, канал Маковчань, www.youtube.com, 7. авґуст 2010.
- Од сировей скори по готови продукт, Златка Перович, канал Маковчань, www.youtube.com, 12. юний 2023.
- Як ше правя гордови, перша часц, Мирко Канюх, канал Желимир Пап, www.youtube.com, 20. марец 2008.
- Як ше правя гордови, друга часц, Мирко Канюх, канал Желимир Пап, www.youtube.com, 20. марец 2008.
Ґалерия
-
Вирабянє продуктох зоз скла -
Вирабянє прикраскох зоз древа за обисце -
Вирабянє прикраскох за цело -
Вирабянє метли -
Вирабянє судзини
