Wp/rsk/Лєсова писня
| Лєсова писня | |
|---|---|
 | |
| Автор | Леся Українка |
| Держава | Україна |
| Язик | українски |
| Жанр | драмска сказка |
| Обявене | 1912. рок |
Лєсова писня (укр. Лісова пісня, Lisova pisnya) то драмска сказка у трох дїйох хтору написала Леся Українка. Драма написана 1911. року у Кутаїсию, а першираз є бавена на сцени 22. новембра 1918. року, у Києвским драмским театру. Тот твор то єден од перших дїлох фантазиї у українскей литератури[1].
История твореня
Скица поетичней представи написана влєце 1911. року и Кутаїсию. Конєчна верзия и ушорйованє тирвало по октобер. У писму шестри Олґи, писаним 27. новембра 1911. року, Леся Українка спомина напорну роботу док писала драму Лєсову писню:
- Нє требало ми вельо часу написац ю, 10 – 12 днї, и нє могла сом престац писац. Чувствовала сом ше нєпобидиво, алє сом после була хора и розчарована... Потим сом ю почала прерабяц, нє знала сом же ми будзе требац вецей часу як цо сом писала, - аж вчера сом закончела тоту допиту роботу и тераз ме шия и плєца боля як кед бим ношела мехи.
У писму мацери, Леся Українка 2. януара 1912. року спомла цо ю инспировало же би написала дїло:
- Випатрало ми, же сом ше аж тераз здогадла наших лєсох и зажадала сом ше їх. И вец сом вше мала Мавку на розуме, длуги час, ище од теди кед ши ми гварела цошка о Мавкох у Жаборици кед зме ше шпацирали през лєс зоз малима алє густима древами. Потим у Колодяжну, єдней мешачней ноци, сцекла сом сама до лєста (ти то нє знала) и чекала сом же би ше Мавка зявела. И понад Нєчимним сом ю задумовала, понеже зме там преноцовали – здогадуєш ше – у бачика Лєва Скулинского. Очиглядно сом то раз требала написац, и тераз пре якушик причину пришол тот „прави час” – я особнє нє розумим чом. Фасцинована сом зоз тоту слику занавше.
- Числени пременки и додатки на дїлу указую Лесйово намаганє.
Автоґраф (рукопис) ше состої зоз вецей текстуалних пасмох и приказує розлични фази наставаня – од першобутного по финални.
Ориґинални нарис першей дїї найцикавши. Дакеди приказує детальни план у котрим описани дїю каждей индивидуалней сцени и зєдинює поетични текст зоз прозу, демонструюци роботу писательковей мриї.
Заплєт
Драма –– фантастична сказка у трох дїйох
Пролоґ
Стари лєс на Волинї, дзиве и мистичне место. Початок яри. Гевтот цо гаци тарга бежи звонка лєса. Бешедує зоз потерчатами и Русалку, котра му бешедує о своєй любови, обвинюю го за зраднїцтво. Воденяк ше вадзи зоз Русалку же є у любовней вязи зоз нєпознатим чловеком. Вон лєм заводзи Русалки.
Дїя перша
Бачи Лєв и Лукаш будую хижу на истим месце. Лєв стари чловек, добри. Лукаш ище млади леґинь. Стари чловек гутори леґиньови же муши мерковац на тих цо населюю лєс. Лєсовик гутори Русалки же им Лєв нє жада зле.
Лукаш прави пищалку зоз наду, котру чула Мавка, котра бешедовала зоз Лєсовиком. Лєсовик спозорел Мавку же би керовала людзох, бо вони приноша лєм нєщесце.
Кед Лукаш рушел розрезац конар зоз ножом, Мавка го зопарла и замодлєла най нє повредзи єй шестру. Лукаш ше нєсподзивал же упознал таку нєзвичайно красну младу дзивку у лєше, та ше єй питал хто вона. Єй мено лєсова Мавка.
Лукашови ше пачи дзивка пре єй нєзвичайну красоту, милу бешеду, чувствительносцу ґу музики и краси. Вон гутори же людзе вєдно кед ше любя.
Вон тиж гутори Мавки же вибудую хижу у лєше.
Мавка и Лукаш ше залюбели єдно до другого.
Дїя друга
Позно влєце, хижа уж вибудована на пажици, заградка посадзена. Лукашова мац дудре же вон троши час граюци пищалку. Лярма и на Мавку, гутори же нїч зоз нєй нє будзе. Обвинює ю за єй шмати и посила ю на косидбу. Алє Мавка нє може жац жито, бо єй жито приповеда.
Лукаш толкує Мавки же його мац сце нєвесту хтора будзе робиц на полю и дома. Мавка пробує розумиц шицки тоти закони зоз єй милим шерцом, але таки мали бриґи єй нєпознати, вона жиє у швеце красоти.
Ґдовица Килина приходзи дo обисца. Бере шерп од Мавки и почина жац. Франтує з Лукашом и враца ше до обисца. Його мац ю дзечно прилапює. Лукаш провадзи Килину до валалу.
Мавка смуткує и Русалка ю цеши, алє обраца ю процив любови, хтора може знїщиц шлєбодну душу. Лєсовик тиж спозорює Мавку. Модлї ю най ше здогаднє на шлєбоду, красоту природи, и най ше ошлєбодзи каричкох людскей любови.
Мавка знова будзе лєсова принцеза. Облєка ше до лилово-стриберней молги. Спокуснїк ю корунує. Починаю танцовац. Алє приходзи Гевтот цо у стини шедзи, хтори сце вжац Мавку. Вона кричи же є ище жива.
Лукаш лярма на Мавку и кричи на мацер и гутори же ше сце оженїц зоз Килину. Мавка сама одходзи ґу Гевтому цо у стини шедзи.
Дїя треца
Позней молговитей єшеньскей ноци, Мавку видно коло Лукашовей хижи. Лєсовик виходзи зоз лєса. Толкує же розказал же би ше Лукаша претворело до вампира. Алє Мавка ше наздава же го претвори назад до чловека зоз моцу своєй любови. Лукаш ше бої од Мавки, сцека од нєй.
Куц гутори же Лукашова фамелия худобна, а швекра и нєвеста ше вадза.
Мавка ше претворела до сухей верби, зоз хторей Килинов син направел пищалку. Пищалка ше оздзива зоз Мавковим гласом „Як шумно грає, як глїбоко зарезує, отвера ми перши, бере мойо шерцо…”
Килина сце вирубац вербу, алє ю Спокуснїк ратує.
Килина замодлєла свойого чловека же би ше врацели до валалу. Приходзи страцена Доля, котра указує на пищалку. Лукаш дал Мавки душу, алє єй загарештовал цело, алє вона нє смуткує за своїм целом, єй любов тераз вична.
Кулминация дїї представя остатнї Мавков монолоґ, кед ше оздзива ґу Лукашови.
Лукаш почина грац на пищалки. Мавка заблїщала зоз свою красоту, и вон бежи ґу нєй. Алє вона скапала и почина падац шнїг. Лукаш змарзнул зоз ошмихом на твари.
Главни подоби
Мавка - русалка;
Лукаш - млади, красни, чарнооки, ценки у пасу леґинь. Облєчени до селянских шматох своєй роботи, кошулю ма вишиту, а пас му червени. Ма сламяни калап;
Побочни подоби
Бачи Лєв
Лукашова мац
Килина
Килиново дзеци
Хлапец (Килинов син)
Митски подоби
Спокуснїк – дух зоз приповедки у форми огняного шарканя, алє ту є дати у форми красного леґиня;
Гевтот цо у стини шедзи – дух хтори мучи людзох у снох, представя забуце;
Гевтот цо гаци тарга – млади блядовласи, белавооки леґинь, алє нє чловечого походзеня;
Воденяк – водови дух. Ту є дати як шиви дїдо з длугокима власами и браду, у шматох мутлянковей фарби, на глави му коруна од кориткох, глас му тупи, алє моцни;
Русалка водова
Русалка польова
Потерчата (умарти нєкресцени дзеци, нє знам як их ми наволуєме)
Куц -зли дух, чорт;
Злиднї - зли дух, приноши до обисца нєщесце;
Доля
Горучка
Лєсовик - лєсови дух, мали брадати дїдо живих рухох и озбильней твари, у цмих шматох як скора на древе, у бундатей шапки зоз куни;
Театрални адаптациї
● Мавка: (нєдокончене) заснована на Лєсовей писнї, Лесї Українки, опера – Стефания Туркевич, датум нєпознати
● Лєсова писня: балет українского композитора – Михаила Скорулского 1936. Першираз на сцени 1946. року у Києву
● Лєсова писня: опера українского композитора – Виталия Кирека (1957) Премиєра у Львове и стидю опери Києвски Конзерваториюм
● Лєсова писня: балет композитора Германа Зуковского (либрето М. Ґабович, режисер О. Тарасов и О. Лапари) у Большой театру СССР – 1961.
● Лєсова писня: опера українского композитора Мирослава Волинского. Премиєра у варошу Камиянетс-Подилски у Опери на Фестивалу Миниятури
● Лєсова писня: драма заснована на прекладу Персиваля Кундїя. Виводзел Театер студентох уписаних на катедру за линґвистику, на Националним универзитету Леся Українка Волин Филмски адаптациї
Филмски адаптациї
| Рок | Наслов | Режисер | Мавка | Лукаш | Филмски студио | Призначки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1961. | Лєсова писня | Виктор Ивченко | Раїса Недашкивска | Володимир Сидорчук | О. Довдженко филмски студио | |
| 1976. | Лєсова писня | Ала Ґрачова | Ґалина Остапенко | Борис Романов | Києвнаукфилм | Кратки анимирани филм (Українска анимация) |
| 1980. | Лєсова писня. Мавка | Юрий Илєнко | Людмила Єфименко | Виктор Кремльов | О. Довженко филмски студио | |
| 2023. | Мавка: Лєсова писня | Олександра Рубан,
Олеґ Маламуж |
Наталия Денисенко | Артем Пивоваров | Анимаґрад | Анимирани филм (Українска анимация) |
Литература
- Юлиян Тамаш (1999), Читанка зоз литературнима поняцами за трецу класу стредньєй школи, Завод за уџбенике и наставна средства, Беоґрад, бок 76.
Видео бависко
● Лєсова писня: америцке видео бависко