Wp/rsk/Ластовки


Ластовки
Валалска ластовка
Наукова класификация
Царство	Animalia
Тип	Chordata
Класа	Aves
Ряд	Passeriformes
Подряд	Passeri
Фамилия	Hirundinidae
Род	Hirundo
Файта	P. domesticus
Двойне мено	Hirundo Rustica Linnaeus

Ластовки (лат. Hirundinidae) то птици хтори жию у населєньох коло людзох. Єст городски (лат. Delichon urbica), валалски (лат. Chelidon rustica) и брегово (лат. Riparia riparia), хтори жию коло води - у укр. диялектох ластовка, у вист. слц. бешедох lastovka, поль. lastówka.

Випатрунок

Ластовки маю струнке цело, кратку шию, длугоки кончисти кридла и видласти хвост. Швидко лєца и можу нагло пременїц напрям лєценя. Вельки пищок док лєца тримаю отворени, так же им инсекти просто улєтую до джубку хтори завераю аж кед ше им наполнї. Єдза суньоґи, мухи, мотилї и хробачки. Маю барз добре розвити осет виду, та видза у найдробнєйши инсекти, а керую пчоли, оси и други инскти цо маю жадло.

Найпознатша и нам найблїзша валалска ластовка (лат. Hirundo rustica). Гнїздзи ше у  Европи, Азиї и Сиверней Америки, а жимує у Африки, южней Азиї, Австралиї и Южней Америки. Блїзко є вязана з людзми, прето же хаснує їх будовнї за правенє гнїзда.

Одроснути самец валалскей ластовки длугоки од 17 до 19 центи, уключуюци и 2 до 7 центи хвостово пирка. Розширени кридла єй од 32 до 34,5 центи, а ма од 16 до 22 ґрами. Хрибет єй метално-белави, червенкава сподня часц шиї и чола, а брущок и сподня часц цела били. Ма два предлужени пирка у хвосце, хтори ше роздвоюю и формую характеристичну форму „ластовкового хвоста“.

Самичка валалскей ластовки подобного випатрунку и велькосци, алє ма кратши хвост як самец и нє таки блїщаци фарби пиря, окрем билшого брущка. Ластовчата, кед достаню пирє, маю блядшу червенкасту тварочку, баржей кафову и кратши хвост од одроснутих ластовкох.

Бивальнїк и розширеносц

Валалски ластовки найволя отворени пространства з нїзку веґетацию, як цо то пажици, луки и оранїни, дзе нєдалєко єст води. Тота файта ластовки керує лєсовити и прикри подруча, як и подруча з вельким числом будовньох. Обєкти як цо то гамбари, хлїви и одводни канали то места хтори ластовки вибераю за правенє гнїзда.

Правенє гнїзда

Валаски и городски ластовки свойо лабдасти гнїзда з єдним отвором притвердзую на вонкашнї мур будинку, нєдалєко од чловека. Гнїзда валалских ластовкох маю форму кошарочки и вше су у самих будинкох, под повалу (у отворених конкох, хлївох, шопох).

Гнїзда правя зоз глїни: грудки блата складаю и лїпкаю зоз швою шлїну. Знаю убудовац и до тисяч грудки. За тоту роботу треба им 15 и вецей днї, з паузами док чекаю же би ше блато осушело. Валалски ластовки до глїни додаваю слами, шерсци итд., та их можу закончиц за 10 днї. Брегово ластовки правя гнїзда у лесу и у одрезох на побрежйох рикох. Гнїздо им тунел длугоки коло єден метер з преширеньом на дну – гнїздза ше у колонийох, та ше дзекеди на стотки отвори находза єден коло другого.

Исти гнїзда ластовки хасную вецей роки. Кед ше приселя, очисца их и пооправяю, обложа з пирйом и шерсцу. Єдно насадзенє ма 4-5 били вайца – ваїчка валалскей ластовки маю пеги. Шедзенє на вайцох тирва до два тижнї, а уж после трох тижньох млади лєца з родичами. Родительску длужносц окончую и самец и самичка. У юлию валаски и городски ластовки ознова маю вайца на хторих шедза.

Карменє

По своїх навикнуцох за покарму, валалска ластовка подобна другим инсектоєдом хтори єдза док лєца. Карми ше на отворених поверхносцох високо од 7-8 m над поверхносцу води або жеми. Часто провадзи животинї, людзох и польопривредни машини, и при тим лапа знємирени инсекти.

Гнїздзенє

Ластовки у наших крайох птици селїдбенїци, лєтнї госци. Перше приходза валалски ластовки, у остатнїм тижню марца, а городски и брегово у першим тижню априла. При концу авґуста (валалски коло половки септембра) збераю ше до вельких чупорох и лєца до Африки, южно од екватору. Велї загиню у драже – найбаржей им завадза диждж.

Самци валаскей ластовки ше врацаю до обласцох дзе ше гнїздза скорей як самички и вибераю места за гнїзда. Успишносц самца при вибераню партнерки завиши од длужини кракох хвоста, при чим самичком прицагуюцши самци хтори маю хвости з длугшима краками.

У южней часци ареалу, сезона гнїздзеня тирва од фебруара або марца до септембра, а у сиверней часци ареалу звичайно од конца мая або початку юния до септембра. И самец и самичка браня гнїздо, алє самци аґресивнєйши. Пари оставаю вєдно до конца живота, алє паренє з другима єдинками призвичаєне.

Вереня

Ластовком ше приписує моц предвидзованя хвилї: кед лєца високо, хвиля будзе красна, а кед су над жему або воду – будзе дижджу. Тото ма и свойо пояшнєнє: кед воздушни прицисок опадує, инсекти ше спущую ґу жеми, та и ластовки – же би их влапели – лєца нїзко.

Литература

Енцикопедия Нового Саду 12, КОС – ЛЕР, Нови сад 1999, б. 273

Вонкашнї вязи

Сеоска ласта, Википедия на сербским язику