Wp/rsk/Клїщ

Клїщ або клїщар (лат. Forficula auricularia L., серб. крпељ, вариянти kl'išč и kl'ščar хаснує ше и у восточнословацких бешедох; назва общеславянска, алє ше хаснує на означованє Ixodes, Ixodidea) – павукоподобни инсекти-паразити хтори нападаю чловека и животинї же би им цицали крев, а при тим преноша спричиньовательох велїх оберацих хоротох. Людзох нападаю кед су у природи, та ше прето дзепоєдни вилєтнїцки места пирска з хемийнима средствами. Одстраньованє клїща вимага лїкарску интервенцию.

Клїщ
Наукова класификация
Домен:	Eukaryota
Царство:	Animalia
Тип:	Arthropoda
Подтип:	Chelicerata
Класа:	Arachnida
Надряд:	Parasitiformes
Ряд:	Ixodida
Фамилиї
Argasidae Ixodidae Nuttalliellidae

Випатрунок - Клїщи або клїщаре пиокровци - пию чловекову и животиньску крев – то антроподи (ставцаре) хтори припадаю класи Arachnida и дзеля ше на три фамилиї: Ixodidae (тварди), Argasidae (мегки) и Nattalliellidae. На преднєй часци цела маю усточково орґани прилагодзени за джобанє – сурлочка прейґ хторей ше кармя з креву домашнього на хторим паразитую. Маю осем ноги и нєсеґментоване цело.

Бивальнїк - Клїщи/клїщаре найчастейше жию на верху високих травох дзе чекаю преходзенє животинї (и чловека) на хтору ше после идентификациї з пахом заквача з окремнима квачками на преднїх ногох. Идентификация ше одвива прейґ окремних геморецепторох хтори реаґую на хемийни злученїни у воздуху. Клїщ з тима рецепторами препознава угльов диоксид, млєчну квашнїну, амонияк, як и при шицких цицарох препознатлїву бутанску квашнїну. Клїщ реаґує и на шветлосни пременки (окреме цмота-шветло), як и на вибрациї.

Животни циклус им тирва 2-3 роки и преходзи през штири фази: ваїчко, лїчинка, нимфа и одроснута єдинка. Тоти з роду Ixodes виключни ематофаґи (кармя ше з креву) и у каждей фази розвою паразитую на другей файти домашнього. Лїчинки ше вилягую з ваїчка на яр. Кармя ше на дробних глодарох и птицох 3-5 днї, а кед ше насица, зиходза на жем, дзе мирую вєшенї и вжиме, же би ше идуцого року на яр з нїх розвили бабки (нимфи). И вони паразитую на дробних глодарох, птицох, алє и векших животиньох, на хторих ше кармя у лєтнїм периодзе 4-7 днї.

Вєшенї, после преблєканя, поставаю одроснути полно узрети єдинки хтори ше паря на скори домашнього на хторим паразитую. После оплодзеня самци швидко загиню, а женски єдинки ище єден час предлужую свой паразитски живот. Вєшенї знєшу ваїчка спод сухого лїсца и у влажних цмих пуклєнїнох, же би ше з нїх идуцей яри розвили нови лїчинки.

Клїщи/клїщаре преношоваче рижних вирусох, рикецийох, протозоох, спирохетох и бактерийох, хтори спричинюю велї обераци хороти. Ридше и саме уджобнуце (укушенє) клїща спричинює запалєнє скори (заостата сурлочка) або познєйше секундарни бактерийни инфекциї. Од заразох хтори преноша, у нас найрозширенша лаймска хорота.

Мегки клїщи ше затримую на жертви лєм док єдза, т.є. док цицаю крев, цо ше звичайно збува вноци. Иншак жию у животиньских склонїскох и людских населєньох, у розпуклїнох и дзирох.

Мири знїщованя – подрозумюю широке применьованє акарицидох (средствох процв клїщох. Кед ше пирска з хемийнима средствами, мож лєм дочасово редуковац їх популацию.

Одстраньованє клїщу з цела – муши буц фахове и без хаснованя средствох за омамйованє. Периодично треба поопатрац домашнї животинї и любимцох же би ше зопарло ширенє клїщох у обисцу и окончиц превенцию можлївей инфекциї.

Литература

Енциклопедия Нового Садз 12, КОС – ЛЕР, Нови Сад 1999, б. 102, 103

Оксана Тимко Дїтко, Назви рошлїнох и животиньох у руским язику, Вуковар 2016, б. 73, 94, 97, 98

Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 601

Вонкашнї вязи

https://web.archive.org/web/20060614161258/http://www.zivotinjsko-carstvo.com/krpelji.php Клїщи. ярня опасносц

https://zanimljiv.org/lov/45-krpelj-opasnost-iz-trave Krpelj - opasnost iz trave

https://sr.wikipedia.org/sr-ec/%D0%9A%D1%80%D0%BF%D0%B5%D1%99