Jump to content

Wp/rsk/Кващок

From Wikimedia Incubator
< Wp | rsk
Wp > rsk > Кващок

Кващок (серб. комлов) – Кващок то нєвельки, як поґач, фалаток хлєбового цеста скиснути и висушени; при мишеню хлєба кващок ше мишало до води и сипало до цеста.

Доставанє кващка

Дараз ше у каждим обисцу пекло хлєб, и то вельки, за вецей особи, же би тирвал даскельо днї. Як квас ше хасновало кващок. То було киснуте цесто хторе ше вше одорвало кед ше мишело хлєб. Тото одорване цесто ше помишало з воду и правело ше округли «ґомбовци» або поґачики. Пошровало ше их на платно своєй роботи и кладло сушиц на слунко, потим даґдзе на цуґ, а вец на главку руского пеца. Дзень пред тим як ґаздиня сце мишиц хлєб, фалаток кващку намочи до води и направи заправку. Тоту заправку вец улєє до муки и миши цесто так як ше нєшка роби з квасом. Кажде обисце мушело мац кващку, понеже квасу нє вше мож було купиц, а бул и драги.

Хлєб ше мишело ручно, у древеним корице. Жена мушела буц моцна же би замишела хлєб. Цесто ше мушело добре з руку вимишиц, а вец ше го зохабяло одпочинуц. Прейґ корита ше положело древени рачки хтори ше закрило з партком. Кед цесто викисло, формовало ше ципови и пекло у добре натопеним руским пецу. З єдного фалатку кващку виходзел ципов хтори могол три днї прекармйовац штирочленову фамелию.

Киснуте цесто – то цесто хторе ма бактериї млєчней квашнїни у симбиотскей заєднїци з квасом. Наведзени микроорґанизми ше кармя з цукрами зоз муки житаркох и приводза до процесу спонтаней ферментациї.

Нутритивни вредносци

На 100g 100 g


Енергетска вредносц (kcal)  289

Масци: 1,8 g

Засицени масни квашнїни 0,5 g

Голестерол: 0 mg

Натриюм: 513 mg

Калиюм: 128 mg

Угльово гидрати: 56 g

Влакна: 2,4 g

Цукер: 2,6 g

Протеїни: 12 g

Витамин Ц: 0,2 mg

Калциюм: 44 mg

Желєзо: 3,6 mg

Витамин Д: 0 IU

Витамин Д6: 0,1 mg

Литература

  • Словнїк руского народного язика I, А – Н, Нови Сад 2017, б. 588
  • Руско-сербски словнїк, Нови Сад 2010, б. 319
  • Сербско-руски словнїк I, А – Њ, б. 588

Вонкашнї вязи