Wp/rsk/Годзина

From Wikimedia Incubator
< Wp‎ | rsk
Wp > rsk > Годзина

Годзина[edit | edit source]

Годзина (Символ: h або hr (хаснує ше ридше)) по першираз дефиновани у Єгипту як 1/24 дня, а то було базоване на їх дуодецималней системи рахованя.[1]

У модерним хаснованю, годзина редефинована як єдинка за час хтора тирва 60 минути або 3600 секунди. Тирва одприлики 1/24 просекового жемового дня.

Од пол ноци по 01ː00 на 24-годзиновей дигиталней годзинки

Скорейши дефинициї годзини:[edit | edit source]

  • Єдна дванастина часу од швитаня по заход слунка. Як пошлїдок, годзини под час лєтнїх мешацох длугши як вжиме, їх длужина завиши од ґеоґрафскей ширини та аж и, у менших количествох, од локалного часу (понеже уплївує на атмосферски индекс преламованя). Пре тото, тоти годзини ше дзекеди наволую як нєєднаки годзини. Римянє и Греки хасновали тоту дефиницию и дзелєли ноц на три або штири ноцни стражи. Познєйше, и ноц (тє. час медзи заходом и виходом слунка) подзелєна на 12 годзини. Кед годзинка указовала тоти годзини, єй швидкосц ше мушело меняц каждого рана и вечара (наприклад з меняньом длужини мунтатова) або годзинка мушела затримац положенє Слунка на еклиптики.
Полноци (або поладнє) та до 1 на 12-годзиновей аналогней годзини
  • Єдна двацецштварта часц привидного соларного дня (медзи єдним поладньом и поладньом идуцого дня, або медзи єдним заходом слунка и шлїдуюцим заходом). Як пошлїдок, годзини ше розликую за ниянсу, бо длужина привидного соларного дня варирує у цеку рока. Кед годзинка указує тоти годзини, муши ше ю штеловац даскельо раз мешачно.
  • Єдна двацецштварта часц штреднього соларного дня. Кед точна годзинка указує тоти годзини, ю ше, практично, нїґда нє муши штеловац. Медзитим, понеже ше жемова ротация спомашує, тота дефиниция напущена. Опатриц УТЦ.


Рахованє годзинох[edit | edit source]

Кажда дефиниция за годзину настала зоз свою стартну точку за рахованє часу.

  • У праисториї, рахованє годзинох почало зоз виходом слунка. Так же швитанє точно на початку першей годзини, поладнє на концу шестей годзини, а заход слунка точно на концу дванастей годзини.
  • У такволаним италиянским чаше, перша годзина почина зоз заходом слунка (односно на концу змерку, т.є. пол годзини по заходзе слунка, у зависносци од локалного звичаю). Годзини ше чишля од 0 по 23. Так же слунко виходзи у Луґану (Швайцарска) у децембре коло 14:46, а поладнє коло19:23; у юнию, слунко виходзи уж на 7:51, а поладнє коло 15:55. Заход слунка вше на 24:00. Тот способ рахованя годзинох ма тоту предносц же кажде може лєгко пречитац годзинку же би видзел кельо му часу остава до конца його роботного дня без штучного шветла. Тот способ уведзени у Италиї у цеку 14. вику и тирвал по штредок 18. вику, або у даєдних реґионох по штредок 19. вику. Тиж так ше тот способ хасновало у Польскей и Богемиї по 17. вик.
  • ·На модерних 12 годзинових годзинкох рахованє годзинох почина од пол ноци и ознова почина од поладня. Годзини нумеровани 12, 1, 2..., 11. Поладнє вше кед блїзко 12 годзин (12 PM - post meridiem, после поладня), а розликує ше у зависносци од єдначини часу. На ровнодньовици, виход слунка коло 6 годзин рано (6 AM - ante meridiem, пред поладньом), а заход слунка коло 6 годзин вечаром.
  • ·На модерних 24-годзинових годзинкох, рахованє годзинох почина од пол ноци, а годзини нумеровани од 0 по 23. Поладнє вше кед блїзко 12:00 (розликує ше у зависносци од єдначини часу). Под час ровнодньовици, виход слунка коло 06:00, а заход коло 18:00.


Виход и заход слунка упечатлївши точки у дню як поладнє и полноци; таки початок рахованя вельо лєгчейши як початок рахованя зоз поладньом и полноци. Зоз модерну астрономску опрему (и телеґрафом або подобнима видами посиланя сиґнала у часточки секунди), тот проблем вецей нє релевантни.

Слунково годзинки часто указую длужину годзини и рахую ю спрам даєдних старих дефиницийох и рахованьох.

Дзелєнє дня на 12 годзини датирує ище зоз периоду Сумерох. Вироятно же постоя 12 годзини прето бо постої приблїжно 12 лунарни мешаци у соларним року. Симетриї тей файти части при старих єдинкох за меранє.


Референци[edit | edit source]

  1. „Resolution 7”, Resolutions of the CGPM: 9th Meeting, Paris: International Bureau of Weights and Measures, октобар 1948