Wp/rsk/Бишалма
| Бишалма | |
|---|---|
 Грушкасти бишалми
 Бишалмово квитки
| |
| Наукова класификация | |
| Царство:
Кладус: Кладус: Кладус: Кладус: Шор: Фамелия: Род: Файта: |
Plantae
Tracheophytes Angiospermae Eudicotidae Rosids Rosales Rosaceae Cydonia C. oblonga |
| Биномне мено | |
Cydonia oblonga
| |
Бишалма (Cydonia oblonga) то єдина файта з роду Cydonia (Maloideae, Rosaceae). Єй ботаничне мено походзи од греческого варошу Kydonia (нєшка Хания) на сиверозаходзе острова Крита. У Єрмениї и Ирану бишалму мож найсц у природи.
Опис[edit | edit source]
Стебло бишалми то од 4 по 6 m високе древо хторе мож найсц у Азиї и Европи. Квитнє у маю и юнию и ма били або покус целовкасти квитки. Лїсточка квитка длуги медзи 2 и 5 cm. Понеже ше у цеплєйшох крайох лєпше чувствує, култивує ше найчастейше у винїцарским окруженю.
Плод бишалми подобни плоду яблука або грушки. З бишалми мож пририхтац компот, желеа як и юшки.
Бишалми ше часто садзи у подножю древа грушки и других високих овоцових древох и род приноша после 4 до 8 рокох. Розмножованє з помоцу пелцера и зоз крижаньом ше удава лєм дзекеди.
Плод[edit | edit source]
Плод бишалми ма у себе надосц витамину Ц, потим калиюму, натриюму, цинка, желєза, бакру, манґану, пектину и други орґански и нєорґански квашнїни. Нашенє бишалми ма розлични млязґи, олєї як и отровни циянид ґликозид (Cyanid-Glykosid).
Символика, Митолоґия[edit | edit source]
Бишалму ше трима за символ любови, щесца, плодносци, мудросци, красоти, постояносци и нєпреходносци.
У античних леґендох, зоз бишалму богове одредзовали судьби. Вона була плод Афродити и Ґаї. Парис ю придал Афродити як найкрасшей од шицких богиньох.
Состав[edit | edit source]
Бишалма ма коло 20% млязґи, пектину, коло 8% цукру, коло 1% яблуковей квашнїни, 15% масного олєю, амиґдалина (0.5%), емулзина, протида и танина.
Хаснованє[edit | edit source]
Хаснує ше як млязґаве средство за виробок емулзийох и микстурох процив кашлю, як вода за облоги, процив опеклїнох, за козметику и у индустриї. Нєшка шє ю, без причинох, хаснує вельо менєй як цо то було давно. Греки и Римянє барз ценєли бишалму як благе средство процив преганячки (танин и млязґа). Присутна цияноводонїчна квашнїна у нашеню ма дїйство як локални анестетик. Кед ше за виробок млязґи похаснує помлєте нашенє у нїм може буц нательо тей квашнїни же ше можу зявиц и случаї тровеня. Прето млязґу треба правиц зоз цалим нашеньом кед ше нє жада источасне дїйство млязґи и цияноводонїчней квашнїни.
Зоз бишалмових маґочкох ше продукую лїки на исти способ як и зоз нашеня менти.
Юшка зоз бишалми[edit | edit source]
Служи як приємни и лїковити напиток хтори ошвижує и моцнї шлїжацу скорочку устох, жалудка и черевох. На Заходзе ше дава дзецом процив допитих и длуготирвацих преганячкох. Юшку ше прави з цадзеньом и струганьом узретих и здравих бишалмох. Фабрики юшкох правя мутну и бистру юшку.
Продукция бишалмох[edit | edit source]
| Дзешец найвекши продукователє у 2012. року | |
|---|---|
| Держава | Продукция (у тонох) |
| Турска | 135.406 |
| Китай | 125.000 |
| Узбекистан | 89.000 |
| Мароко | 46.000 |
| Иран | 36.500 |
| Арґентина | 27.500 |
| Азербейджан | 27.140 |
| Шпания | 14.000 |
| Сербия | 10.795 |
| Алжир | 10.516 |
| Швет | 696.532 |
