User:Papicasidney
Ферко Пап-Радванї (1848-1886)
Же би ше цо лєпше и цо точнейше спатрело место и улога Ферка Папа-Радваня у економскей историї Руского Керестура, та и ширше – при Руснацох южней Угорскей, нєопходне на самим початку спатриц способ ґаздованя и привредзованя наших людзох по комесацию жеми у хотаре (1976. року) як и наглєйши розвой у Ухорскей вообше, односно векша конюктура панонскохо жита у заходней Европи, та вєдно з тим и пошвидшани розвой польопривреди зос уводзеньом до продукциї нових рошлїнох, уводзеню машинох, мелиорацийни подняца на претварянє мочарскей жеми до плодней итд.
Детальнєйще до спомнутих процесох вшелїяк же нє будземе уходзиц, алє их нотуєме прето же нє будземе уходзиц, але их нотуємє прето, же би ше привредзованє при Руснацох, а насампредз Керестурцох, похопело як состойну часц привредзованя вообще и спатрело їх уключованє до привредних цекох и вимогох часу та и власне присподобйованє и пририхтаносц же би постали цо лєпши и напреднєйши продукователє на своєх мочарней, плодней, алє барз часто з водами захроженей жеми.
I
За перши сто роки пребуваня Руснацох у Бачкей пришло до барз малих пременкох у обрабяню жеми и ґаздованю . Жем барз мало родзела, статку ше срозмирно мало тримало та по подмиреню обавязкох спрам Панства людзом як звишок барз мало оставало, так же вельочислене жительство чешко було витримац. Води кед загрожели шацом, обставини були ище чежши-так же ше при Руснацох (Керестурцох и Коцурцох) бешедує и о гладних рокох. Єден час ше жем, односно лєм єй половка обрабя а друга половка под угором, познєйше ше обрабя два трецини хотара, а єдна трецина “одпочива”, жє би ше аж вельо познєйше (при концу XVIII сторочя) уж шицка жем обрабяла . Жем ше обрабя з малочисленим статком – коньми и волами, односно найвекша часц роботох зос руками. Значнєйши пременки у способе обрабяня жеми нє ушлїдзели после утаргованя крипацких одношеньох, алє ше вецей вимага пенєж у сполньованю обовяски спрам держави. Обачлївши пременки у привредзованю у южней Угорскей ушлїдзую аж у другей половки XIX сторочя, а найинтензивнєйше 1870-1880. рокох, кед польопривредна продукция доживює свою правдиву револуцию. У поровнаню зос сушедним Немецким жительством, чийо ше хотари дорушовали зос керестурским, барз ше обачовало же Нємци лєпши ґаздове. Вони жем лєпше обрабяли, гноєли, на час шали итд. Руснаци ше жем учели и научели добре обрабяц од Нємцох. Правда, нашо людзе иновациї стримано и бояжлїво прилапйовали, а за нїма и други. Образованє, розумлїво же було на нїским уровню, так же перши усиловносци праве робени у тим наприяме. Требало ше научиц як треба жем обрабяц, кеди орац и кеди шац, як гноїц, кеди и кельо, як нашенє доберац за шатву итд.
II
Керестурски хотар, пре нїзку жем (Рускокерестурску депресию) барз часто бул загрожени зос водами. Аж после копаня Старого беґелю (Беґельчика) концом XVIII сторочя – вода у хотаре и на пажицох кратки час стала, а Медєш, гоч бул досц високи у одношеню на депресию – и за 2 та и 2,5 метери – пре високи под’жемни води и нєдостаток беґельчикох, яркох и ярчког длого затримовал воду; жем ше нє могла благочашнє обрабяц и часто нє могла принєсц таки хасен як друга жем у хотаре. Косцелїско найвиша жем и висша є од пажицох – Державки (ей дзепоєдних улєгнуцох) аж 3 до 3,5 метери. После копаня Нового беґелю (1873. року), а окреме по оконченей комасациї жеми у керестурским хотаре (1876. р.) жем у меншим чишлє парцелох, так же створени можлївосци за єй квалитетнєйше обрабяне, а пре векше поглєдованє и успишнєйше предаванє польопривредних продуктох – приходзи и до векшого спатраня власних проблемох у витворйованю лєпших продукцийних резултатох. Напреднєйши и образованши людзе у валалє спознаваю же без самопомоци и власней орґанизованосци чежко ше годно исц напредок – вецей продуковац и лєпше ґаздовац. Людзе ше, насампредз, муша орґанизовац же би жем оспособели за продукцию – воду з нєй одстранєли, же би шали рошлїни, гноєли жем, лєпше ю обрабяли итд. Требало ше подпомагац – требало ше научиц як лєпше жем обрабяц, котри рошлїни шац. Приклади сушедних Нємцо як землєдїлцох указовали же ґаздовац можлїве вельо лєпше, же ше можлїве и орґанизовац и баржей медзи собу подпомагац. Прето цалком розумлїве же у тим чаше, медзи 1870. и 1880. роком, приходзи до снованя Кредитного союзу – Шпор-каци и Читальнї у Керестуре, односно нєодлуга приходзи и до снованя Беґельского друштва (задруґи) з урядову назву “Керестурско-вербаска задруґа за висушованє” за котру ше нагадує же є основана 1886. року односно 1882. року. Инициятива за снованє задруґи, спрам нащих спознаньох, и ей дїлованє лєм як Керестурскей иснує ище од скорей, нєодлуга по комасациї жеми у хотаре. Снованє Керестурского союзу – Шпор-каси у Керестуре учишлюєме медзи перши таки шпоровни орґанизациї на нєшкайшей нє лєм териториї Войводини алє СФР Югославиї. Познате же перша кредитна орґанизация – шпоровня формована на острове Корчули 1864. року , а 12 роки после – маме таку Шпор-касу, до котрей селянє сами укладаю пенєж и пожичую го, уж у Керестуре. Кед ґу тому додаме Читальню зос єй програму (цо увидзиме познєйше), як и снованє Керестурскей беґельскей задруґи – можеме ше лєм цешиц пре напредни подняца Керестурцох же би у своїм ґаздованю напредовали. З терашнїх писаних информацийох не дознаваме точни датум снованя Шпор-каси и Читальнї у Керестуре. Др Вранєшевич, як датум снованя вжал датум єдного преподаваня котре Ферко Пап-Радванї отримал у Керестурсей читальнї – 3. марец 1878. року. Понеже Ферко Пап-Радванї у истим преподаваню наглашує ше Шпор-каса и Читальня исную уж пол рока (“...ми уж полдруга рока у такей умильней любови и поученю препровадзели“), ми постоянє Читальнї и Шпор-каси кладземе до 1876. року, без огляду же вони ище нє мали законске дошлєбодзенє. “Предняци того першого руского народного просвитного друштва були: Михал Джуня, тедишнї учителй и дзияк и Ферко Пап Радванї тамошнї житель”, пише Дюра Биндас у Народним календаре за 1923. рок . За Ферка Пап-Радваня у спомнутим календаре можеме пречитац и шлїдуюце:”Вон бул прости чловек, сам робел и змагал ше, бо спочатку нє бул богати, та прето и мог познац хиби и нєдостатки своїх братох”. “Тоти преподаваня - науки обично читал аґилни Ферко Пап Радванї, а скорей як би преподаванє написал вельо читал руски и сербски кнїжки и новини... написани су так мудро, же их и нєшка кажди на хасен може читац”.
III
Биоґрафски податки о Феркови Папови Радваньови ище за тераз нє подполни. Зос матичних кнїжкох родзених, винчаних и умартих дознаваме шлїдуюце: - Ферко Пап народзени 27. фебруара 1848. року, оцец Дюра, мац Корпаш Гелена ; - Ферко Пап и Ержа Гербут винчани 17. септембра 1866. року ; - Ферко Пап-Радванї умар (нє зос природну шмерцу), як записане у кнїжки) 9. септембра 1886. року . Як видзиме, ґу презвиску Пап додаток презвиска Радванї записани лєм у кнїжки умартих. То може значиц же свойо презвиско преширел (подполнєл) сам Ферко означуюци свойо походзенє з валалу Радваню на Горнїци. Як документи, окрем матрикулних кнїжкох, народней хронїки , и надгробного памятнїка – исную и записи о нїм у Руским Календаре за 1923. рок и три його преподаваня котри отримал у керестурскей читальнї пред 108 роками . Тоти Преподаваня обявени у Руских календарох за 1923. и 1924. рок. Велї податки о йохо активносци зазначени и у Народних календарох за 1975. и 1977. рок . Найвецей о йохо активносци и аґилносци знаме зос приповеданя єднохо числа Керестурцох. * Шицко тото цо по тераз поведзене и записане, без сумнїву, указує на значну особу зос нашей економскей и културней прешлосци. Ферко Пап Радванї, насампредз бул предняк и визионер економского напредованя. Розумел час у котрим жил и спознал же лєм зос зєдинєнима моцами, здружени и орґанизовани, Керестурци (Руснаци) годни исц напредок – ровнац ше зос напреднєйшима Швабами. Вон “виучел” ґаздованє при Швабох, у Филїпове вироснул и як широта од дзецинства слуговал. Спознал “мудросц” Швабох и швабске знанє процивставел го рускей недзбаносци, нєзнаню и зависци. Бул упарти предняк, котри зос своїм знаньом и схопносцу указовал, поучовал и верел же Руснак годзен од слуги постац ґазда лєм кед вецей научи, та знанє и розєдинєни средства орґанизованю будзе хасновац . Такой по комасациї жеми у хотаре, 1876. року у Керестуре основана Шпор-каса и Читальня. То була валалска Шпор-каса. Ми би поведли, Шпор-каса и худобних. У Керестуре – а випатра же и у других руских валалох – функцию кредитора (давателя пожичкох) мали парохийни церковни каси од скорей. Тота новоформована каса була валалска – шпоровац могли шицки, а и достац пожичку. Нажаль, ище и нєшка нє росполагаме з одвитуюцима документами о єй дїялносци, цо вериме же ше єдного дня пренайдзе у одвитуюцих архивох. О читальнї и єй дїялносци нам вецей познате. Читальня була у Ердельовей хижи на Маковским шоре при церкви. През жиму ше людзе до нєй схадзали “и там нє лєм новинки читали и бешеди провадзели, алє часто и преподаваня цлухали, а то найлєпши доказ, же науку – просвиту високо ценєли и любели”. Читальня, як далєй дознаваме з напису Дюри Биндаса, односно “лєм чкода же тото друштво длуго нє жило, бо зос вчасну шмерцу Ферка Пап-Радванї и воно престало жиц”. Спрам того шлїдзи же Шпор-каса и Читальня постояли 10, односно 8 роки – цо вериме же охабело обачлїви шлїд у знаню и спознаню при людзох о вше векшей потреби у здобуваню знаньох, потреби лєпшей орґанизованосци и медзисобней допомоги. Треца значна заслуга Ферка Пап-Радваня – то снованє Бегельского дружтва. Вон нє лєм же твердзел же керестурска жем плодна, алє, на подшмих других, сам ше ю зос свою фамелию лапел одводнявац. Його потомки, спрам традициї, ище и нєшка приповедаю же за тунї пенєж дзешка 1869. року (кед нина Маря Шарикова мала 10 роки, родзена була 1859. року) купел на Палачи 11 гольти жеми и кед на концу вивезол свою велькочислену фамелию похвалїц ше – на жеми стала вода. Жена ше барз злєкла - “Ферку ша ти воду купел, а нє жем”. И док ше мали дзеци вожели у кориту – Ферко зос жену и найстаршима дзецми ярчки и мутлянки копал. Людзе ше з нього спердали, вишмейовали го же будзе рибнїк правиц, алє вон бул упарти, орґанизовал на одводньованю и других, и свойо поля ошлєбодзел од води. Свою упартосц и мудосц плацел зос власним животом. Його напредованє и приставанє худобних ґу його предкладом ше нє пачело валалским ґаздом. У валалским одборе ше процивел предкладом ґаздох же би ше пажици дзелєли, а закладал ше за висушованє жеми у хотаре. Вимагал, насампредз, же би у копаню яркох и ярчкох у хотаре шицки участвовали срозмирно количеству жеми котру обрабяли. Прецизнєйше поведзене – же би у копаню яркох зос своїм пенєжом участвовал цали валал, односно и тоти ґаздове котрим жем нє загрожена зос водзми, а же би ярки копали худобни людзе з валалу и так себе обеспечовали средства за живот. У хотаре було вельо роботи, бо два трецини поверхносци хотара було стайомнє загрожено зос водами. Орґанизовал людзох коло себе, окреме сушедох спрам жеми, и успишнє воду спущовал до Старого беґелю, цо бул свойофайтови початок Керестурскей задруґи за одводньованє. По указу Михала Шимка, тедишнєйшого бирова у валалє, а найвекшого ґазди у валалє, Ферко Пап-Радванї заштрелєни у своєй загради на Циґлашоре (хижа му була на Маковским) 9. септембра 1886. року . По його шмерци, як дознаваме з напису Дюри Биндаса, робота Читальнї замарла, алє Беґельске друштво вше активнєйше робело и престало постояц аж после другей шветовей войни.
IV
После забойства Ферка Папа-Радваня його седмеро дзеци остали широти – найстарше мало 15 роки а наймладше 2 роки. Як доростали, дзивчата ше поодавали, а хлапцох, як найлєпших школярох керестурскей школи, вишколовал Широтни стол – Дюру за будовательного инженєра и ґеометра, а Денчия за тарґовца. Дзивчата ше поодавали: Маря до Шарика, Ганя до Малацки, Ирина до Мишки (Раца), Мелана до Митї (Надя) и Иля до Брундзи. Медзи вельочисленима Ферковима унуками 11 особи здобули факултетски дипломи. Дирекни потомок Ферка Папа-Радваня бул Дюра Пап, лїкар, котри цали свой животни вик препровадзел у Керестуре. Народзени бул 1913. року а умар 1961. року. Нєшка його синове Дюра и Златко зос своїма фамелиями жию у Заґребе. Други унук Ферка Папа-Радваня, Владислав Пап, родзени 1919. року а умар 1991, року у Новим Садзе дзе є и поховани. Його син Желимир зос свою фамелию жиє у Сиднею – Австралия. Инженєр Дюра Пап, син Ферка Пап-Радваня нє мал потомкох.
На керестурским теметове Феркови Пап-Радваньови бул подзвигнути камени памнятнїк оградзени з роштельом. 1986. року тот памятнїк звалєни. Як зме информовани од керестурского пароха Михайла Макая, памнятнїик ше обнови, бо до його валяня и предаваня места пришло пре помильку.
Народни Календар 1987 Мирон Жирош