Jump to content

Wp/rsk/Янко Олєяр

From Wikimedia Incubator
< Wp | rsk
Wp > rsk > Янко Олєяр
Янко Олєяр
Янко Олєяр
Народзени 10. януара 1928.
Умар 11. януара 1994. (66)
Державянство югославянске
Язик творох руски
Школа Учительска школа Сримски Карловци
Период твореня 1948 - 1988.
Жанри просвита, култура, аматерска режия
Поховани у Руским Керестуре

Янко Олєяр (*10. януар 1928 - †11. януар 1994), учитель, културни дїяч, режисер и ґлумец–аматер.

Биоґрафия

[edit | edit source]

Янко Олєяр ше народзел 10. януара 1928. року у Дюрдьове, у фамелиї Осифа и Ани Олєярових. Янко мал и брата Михала. У Дюрдьове Янко Олєяр закончел основну школу. Учительску школу закончел у Сримских Карловцох 1948. року и истого року почал робиц як учитель у Дюрдьове.

У тедишнїм чаше у Дюрдьове бул значно розвити културно–просвитни живот Руснацох. По културних активносцох Дюрдьов теди бул скоро ровни Керестуру. Зоз приходом младих и сцелих учительох на роботу до дюрдьовскей рускей школи и Културно–просвитне дружтво „Тарас Шевченко” вельо достало. Медзи тима младима учителями бул и Янко Олєяр котри, вєдно зоз своїм колеґом Владимиром Копчанским почал робиц и на драмским полю. Уж у половки януара 1949. року вони двоме як режисере и ґлумци, вєдно з другима аматерами, премиєрно виведли Нушичов театрални фалат „Подозрива особа”. Робели вони и зоз школярами на пририхтованю драмских сличкох, алє о тим нє остали писани шлїди, лєм остало у паметаню їх тедишнїх школярох.

Перши писани шлїд походзи зоз 1946. року и реґиструє Янка Олєяра як ґлумца у театралним фалаце М.В. Ґоґоля „Женїдба”, виведзеним у Дюрдьове. Олєяр теди бул ище школяр учительскей школи, алє под час ферийох участвовал у пририхтованю и виводзеню театралних представох у своїм валалє.

У 1952. року Янко Олєяр бул як учитель на служби у Вербаше. И ту вон активно робел зоз школярами и у тедишнїм руским КПД „А. С. Пушкин”, дзе уж на початку спомнутого року, як корежисер зоз Владимиром Паланчанином, поставел Нушичов фалат „Так мушело буц”, у котрим витворел зоз замеркованим успихом и улогу Несторовича.

Янко Олєяр ше оженєл зоз Ирину родз. Гайдук, учительку з Руского Керестура. У малженстве мали сина Ромка.

Од 1955. Олєяр службовал у Руским Керестуре. У перших рокох вон векшу увагу пошвецовал музичним активносцом школярох и пошвидко основал школярски тамбурови оркестер. Медзитим, уж 1958. року ше пошвецел режиї у театре и зоз школскима дзецми порихтал и виведол театрални фалат „Били єлень” Владимира Назора.

Од 15. фебруара 1961. року Скупштина општини Кула меновала Янка Олєяра за першого директора новооснованого Дома култури у Руским Керестуре. По даскельорочней прерви знова бул меновани на тоту длужносц. Од того часу вон ше пошвецел у цалосци двом найвекшим културним манифестацийом у култури Руснацох и Українцох у тедишнєй Югославиї – Фестивалу „Червена ружа” и Драмскому мемориялу Петра Ризнича Дядї.

Янко Олеяр бул член та и предсидатель найвисших орґанох Фестивала култури "Червена ружа" (Управного и Вевершного одбору) а активно участвовал у орґанизованю вецей манифестацийох, окреме давал увагу Науковому совитованю на Фестивалу. Пририхтуюци свойо викладаня на рижни теми за Наукове совитованє Янко Олеяр детальнєйше позберал податки о обичайох Руснацох у Войводини. З тих материялох вон формовал идеї и правел синопсиси за ТВ емисиї та ше зявел як автор емисийох на ТВ Нови Сад о швету Дзуря, о Русадльох, о Кирбайох, о забивачкох швиньох. Вон ше интересовал за историю Руснацох, призберовал материяли з тей обласци и формовал тематски фельтони хтори обявйовал у новинох "Руске слово".

После пензионованя 1988. року поцагнул ше зоз явного живота, смуткуюци за сином–єдинцом котрому ше страцел шлїд у войни после 1992. року.

Умар 11. януара, а поховани є 12. януара 1994. року на теметове у Руским Керестуре.

Режирал тоти театрални фалати

[edit | edit source]
Рок Театрални фалат Место
1951. Бранислав Нушич: БИРОКРАТА у Дюрдьове
1952. Ж. Б. П. Молиєр: НА СИЛУ ДОХТОР
1952. Б. Нушич: ТАК МУШЕЛО БУЦ у Вербаше
1953. Михайло Ковач: НА ШВИТАНЮ
1958. Владимир Назор: БИЛИ ЄЛЕНЬ у Руским Керестуре
1958. Воймил Рабадан: КЕКЕЦ

Ґлумел у тих театралних фалатох

[edit | edit source]
Рок Театрални фалат Улога Место
1946. М. В. Ґоґоль: ЖЕНЇДБА у Дюрдьове
1950. А. Н.. Островски: ХУДОБСТВО НЄ ГРИХ
1952. Б. Нушич: ТАК МУШЕЛО БУЦ Несторович у Вербаше
1964. Б. Нушич: АНАЛФАБЕТА у Руским Керестуре
1966. М. Горки: НА ДНУ Лука

Литература

[edit | edit source]
  • Дюра Латяк: ЯНКО ОЛЄЯР – учитель, културни дїяч, режисер и ґлумец–аматер - 50 роки Драмского меморияла Петра Ризнича Дядї, Завод за културу войводянских Руснацох, НВУ "Руске слово" и Дом култури Руски Керестур, Нови Сад, 2018, бок 168-169.

Вонкашнї вязи

[edit | edit source]