Jump to content

Wp/isv/Ч̓

Add links
From Wikimedia Incubator
< Wp | isv
Wp > isv > Ч̓
Ч̓ч̓

Ч̓, ч̓ (če s komoju) jest bukva razširjenoj kirilice, sostavjena iz bukvy ч i komy (zarezky). Ona byla upotrěbjena v drugoj polovině 19. stolětja i na početku 20. stolětja v alfabetah někojih jezykah Kavkaza za označenje ejektivnoj postalveolarnoj afrikaty [t͡ʃʼ].

Osetinsky alfabet Vsevoloda Millera

Rosijsky etnograf Vsevolod Fjodorovič Miller byl prvy, ktory koristal komu kako diakritičny znak v modernoj kirilici. Ideja byla osnovana na grečskom znaku psili (lat.: spiritus lenis), ktora davno byla takože upotrěbjena v starokiriličnoj azbukě. V pravopisu osetinskogo jezyka, koristanom jim v jegovyh «Osetinskyh etjudah» (1881–1887), nahodili se bukvy к̓, п̓, т̓, ц̓ i ч̓, ktore služili za označen‍je ejektivnyh suglasok.[1] Ačekoli jegov alfabet byl osnovany na alfabetu Andersa Sjögrena 1844 g., on izměnil izgled někojih bukv.[2] Bukva ч̓ zastupila Sjögrenovu bukvu ꚓ (v sučasnoj osetinskoj ortografiji чъ).[3] Prikladno slovo: ч̓ір ili ч̓ѵр «izvěstka» (sučasno: чъыр).[4]

Abhazsky i druge alfabety Myhajla Zavadskogo

Abhazsky alfabet Uslara v versiji M. Zavadskogo

Po prikladu Millera, ukrajinsky pedagog Myhajlo Romualdovyč Zavadskyj publikoval v 1887 g. pečatnu versiju monografije Pjotra Uslara o abhazskom jezyku, v ktoroj zaměnil čest rukopisnyh bukv Uslara bukvami s komoju (г̓, к̓, п̓, т̓, ц̓, ч̓).[5] Bukva ч̓ zastupila Uslarovu bukvu (čar), pozajetu od gruzinskoj bukvy ჭ (č’ari). Kako v osetinskom ona označala ejektivnu postalveolarnu afrikatu [t͡ʃʼ], nyně pisanu ҷ. Uslar opisyvaje izgovor tutogo zvuka tako: «Zuby sbližajut se, jezyk srědinoju prilegaje k městu sjedinjenja vrhnjih desn s nebom.»[6] Dodavaje, že «prisutstvo v slovu bukvy ч̓ v občem ukazyvaje na malost prědmeta», napr. ач̓кун «hlapčik» (v sučasnoj abhazskoj ortografiji: аҷкәын).[7]

Zavadskyj takože koristal ч̓ zaměsto bukvy v svojih slědujučih tipografičnyh izdan‍jah Uslarovyh monografij o čečenskom (1888)[8], avarskom (1889)[9] i lakskom (1890)[10] jezykah. Priklady: ч̓ун «vrěme» (laksky, v nyněšnjej ortografiji: чӀун); інч̓ «ptica» (avarsky, v nyněšnjej ortografiji: хӀинчӀ).[11]

Sěverovozhodnokavkazske alfabety Dirra

Na početku 20. stolětja němečsko-rosijsky lingvist i etnograf Adolf Dirr stvoril alfabety za red menših sěverovozhodnokavkazskyh jezykov. One byli osnovane na alfabetah Sjögrena, Millera i Zavadskogo i koristane Dirrom v naučnyh monografijah o tyh jezykah, ačekoli nikogda ne byli v upotrěbje u samogo naseljen‍ja. Bukva ч̓ javi se v alfabetah stvorjenyh za udinsky (1904)[12], tabasaransky (1905)[13], andijsky (1906)[14], agulsky (1907)[15], arčinsky (1908)[16], rutulsky (1912)[17] i cahursky (1913)[18] jezyk, a takože v kratših opisah někojih bezpisemnyh jezykov Kavkaza.[19]

Ob izgovoru Dirr piše toliko v knigě o udinskom, že «ч̓ i ц̓ sut ч i ц s tvrdoj rekursijeju pri t», sravnjajuči je do gruzinskyh bukv ჭ i წ.[12] Priklad jest slovo ч̓а «vrvka» (v sučasnoj udinskoj ortografiji: ча). V opisah ostalyh jezykov Dirr piše toliko, že izgovor jest kako v udinskom.

Tabasaransky alfabet A.M. Dirra (1905)

Ingušsky alfabet Gorepjokina

Nakonec, bukva ч̓ nahodi se v alfabetu, ktory takože na početku 20. stolětja stvoril ingušsky lingvist Foma Ivanovič Gorepjokin za ingušsky jezyk.[20]

Kodovan‍je

Bukva Ч̓ ч̓ ne jest dostupna v Unikodu kako samostojny znak, ale može byti pisana s pomočju kombinujučego diakritičnogo znaka:

Kodovan‍je Ч ч ◌̓
Nazva v Unikodu CYRILLIC CAPITAL LETTER CHE CYRILLIC SMALL LETTER CHE COMBINING COMMA ABOVE
Unikodšestnadseterična sistema U+0427 U+0447 U+0313
deseterična sistema 1063 1095 787
HTMLšestnadseterična sistema &#x427; &#x447; &#x313;
deseterična sistema &#1063; &#1095; &#787;

Iztočniky

  1. ↑ Миллер, Всеволод (1882). Осетинскіе этюды. Часть вторая. Изслѣдованія (PDF) (na russkom). Москва. str. 18–19.
  2. ↑ Miller, str. 3.
  3. ↑ "История письменности. Осетинский алфавит". Дзурут иронау (na russkom). Data dostupa: 28 februara 2026.
  4. ↑ Miller, str. 99.
  5. ↑ Усларъ, П.К. (1887). Этнографія Кавказа. Языкознаніе. Абхазскій языкъ (PDF) (na russkom). Тифлисъ: Типографія канцеларіи Главноначальстующаго гражданскою частію на Кавказѣ. str. VIII–IX.
  6. ↑ Uslar (1887), str. 11.
  7. ↑ Uslar (1887), str. 176.
  8. ↑ Усларъ, П.К. (1888). Этнографія Кавказа. Языкознаніе. II. Чеченскій языкъ. Тифлисъ: Типографія канцеларіи Главноначальстующаго гражданскою частію на Кавказѣ.
  9. ↑ Усларъ, П.К. (1889). Этнографія Кавказа. Языкознаніе. III. Аварскій языкъ (PDF). Тифлисъ: Типографія канцеларіи Главноначальстующаго гражданскою частію на Кавказѣ.
  10. ↑ Усларъ, П.К. (1890). Этнографія Кавказа. Языкознаніе. IV. Лакскій языкъ (PDF). Тифлисъ: Типографія канцеларіи Главноначальстующаго гражданскою частію на Кавказѣ.
  11. ↑ Uslar (1889), str. 13.
  12. 1 2 Дирръ, А.М. (1904). "Грамматика удинскаго языка" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 33 (na russkom). Тифлисъ: IV: 1-2.
  13. ↑ Дирръ, А.М. (1905). "Грамматическій очеркъ табассаранскаго языка" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 35 (na russkom). Тифлисъ: III: 1.
  14. ↑ Дирръ, А.М. (1906). "Краткій грамматическій очеркъ андійского языка" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 36 (na russkom). Тифлисъ: IV: 1.
  15. ↑ Дирръ, А.М. (1907). "Агульскій языкъ. Грамматическій очеркъ, тексты, сборникъ агульскихъ слов съ русскимъ къ нему указателемъ" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 37 (na russkom). Тифлисъ: III: 1.
  16. ↑ Дирръ, А.М. (1908). "Арчинскій языкъ. Грамматическій очеркъ, тексты, сборникъ арчинскихъ словъ съ русскимъ къ нему указателемъ" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 39 (na russkom). Тифлисъ: III: 1.
  17. ↑ Дирръ, А.М. (1912). "Рутульскій языкъ". Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 42 (na russkom). Тифлисъ.
  18. ↑ Дирръ, А.М. (1913). "Цахурскій языкъ. Грамматическій очеркъ, тексты, сборникъ цахурскихъ словъ съ русскимъ къ нему указателемъ" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 43 (na russkom). Тифлисъ: III: 1.
  19. ↑ Дирръ, А.М. (1909). "Матеріалы для изученія языковъ и нарѣчій андо-дидойской группы" (PDF). Сборникъ матеріалов для описанія мѣстностей и племенъ Кавказа. Выпускъ 40 (na russkom). Тифлисъ.
  20. ↑ Хадзиева, Мадина (5 julija 2024). "Просветитель ингушей: как на Кавказе ищут потерянные рукописи Фомы Горепёкина". Это Кавказ (na russkom). Data dostupa: 28 februara 2026.

Vněšnje linky

Ц ← Varianty kiriličnoj bukvy Ч → Џ

Ч ч · Ч́ ч́ · Ч̀ ч̀ · Ч̆ ч̆ · Ч̄ ч̄ · Ч̂ ч̂ · Ч̂ ч̂ · Ӵ ӵ · Ч̇ ч̇ · Ч̓ ч̓ · Ч҄ ч҄ · Ч’ ч’ · Ч̡ ч̡ · Ч̱ ч̱ · Чꙻ   чꙻ   · Ӌ ӌ · Ҷ ҷ · Ҷ̈ ҷ̈ · · Ҹ ҹ · Ԭ ԭ · Ꚓ ꚓ · · Ꚇ ꚇ · Ꚇ̆ ꚇ̆ · Ҽ ҽ · Ҿ ҿ · Ҽ̆ ҽ̆ · Ҽ̇ ҽ̇ · Č č · ·

Retrieved from "https://incubator.wikimedia.org/w/index.php?title=Wp/isv/Ч̓&oldid=7033908"